Галька

Га́лька, рінь — уламок гірської породи розміром від 10 до 100 мм, обкатаний водою річки або моря.

ГАЛЬКА.jpg

Загальна характеристика

Знаряддя з гальки — серед найдавніших виготовлених людиною артефактів Олдувайського періоду.

Гальку до 50 мм називають ситець, 50–70 мм — гравій, понад 70 мм — лобак. Форма гальки залежить від структурно-текстурних особливостей породи, ступеня її ізотропності тощо. Галька шаруватих порід (пісковиків, алевролітів, сланців) зазвичай пласка, тоді як галька вапняків, базальтів, гранітів — яйцеподібна до кулеподібної. Чим округліша форма гальки, тим довшою була абразивна дія водного (льодовикового) потоку.

Різновиди

За генезисом гальку поділяють на руслову і прибережну, або пляжну. Буває різних кольорів і текстури, може містити жили з кварцу чи інших мінералів.

Галька становить близько 90 % уламкової фракції галечнику (ріняку) — незцементованої осадової породи псефітової структури. До 10 % у галечнику — валуни, гравій, пісок, супісок тощо. За петрографічним складом, формою, розташуванням та орієнтуванням осей гальки виділяють різні генетичні типи галечників, а також встановлюють напрямок зносу уламкового матеріалу та його розташування в зоні розмиву. Це дає змогу реконструювати палеогеографічні умови на певній території.

За структурою галечники поділяють на

  • великогалечники (складені з гальки розміром 50–100 мм);
  • середньогалечники (50–25 мм);
  • дрібногалечники (10–25 мм).

Групи галечників за компонентним складом:

  • мономіктні (галька одного виду порід);
  • олігоміктні (декілька різних порід);
  • поліміктні (багато різноманітних порід).

Використання

Гальку і галечник використовують у будівельній промисловості як сировину для заповнення бетону та як облицювальне й оздоблювальне каміння екстер’єрів.

Джерела

  1. ДСТУ Б А.1.1-24-94. Місцеві будівельні матеріали. Терміни та визначення. Київ : Державний Стандарт України, 1994. 26 с. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=25503

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галька // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галька (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶