Галька
Га́лька, рінь — уламок гірської породи розміром від 10 до 100 мм, обкатаний водою річки або моря.
Зміст
Загальна характеристика
Знаряддя з гальки — серед найдавніших виготовлених людиною артефактів Олдувайського періоду.
Гальку до 50 мм називають ситець, 50–70 мм — гравій, понад 70 мм — лобак. Форма гальки залежить від структурно-текстурних особливостей породи, ступеня її ізотропності тощо. Галька шаруватих порід (пісковиків, алевролітів, сланців) зазвичай пласка, тоді як галька вапняків, базальтів, гранітів — яйцеподібна до кулеподібної. Чим округліша форма гальки, тим довшою була абразивна дія водного (льодовикового) потоку.
Різновиди
За генезисом гальку поділяють на руслову і прибережну, або пляжну. Буває різних кольорів і текстури, може містити жили з кварцу чи інших мінералів.
Галька становить близько 90 % уламкової фракції галечнику (ріняку) — незцементованої осадової породи псефітової структури. До 10 % у галечнику — валуни, гравій, пісок, супісок тощо. За петрографічним складом, формою, розташуванням та орієнтуванням осей гальки виділяють різні генетичні типи галечників, а також встановлюють напрямок зносу уламкового матеріалу та його розташування в зоні розмиву. Це дає змогу реконструювати палеогеографічні умови на певній території.
За структурою галечники поділяють на
- великогалечники (складені з гальки розміром 50–100 мм);
- середньогалечники (50–25 мм);
- дрібногалечники (10–25 мм).
Групи галечників за компонентним складом:
- мономіктні (галька одного виду порід);
- олігоміктні (декілька різних порід);
- поліміктні (багато різноманітних порід).
Використання
Гальку і галечник використовують у будівельній промисловості як сировину для заповнення бетону та як облицювальне й оздоблювальне каміння екстер’єрів.
Джерела
- ДСТУ Б А.1.1-24-94. Місцеві будівельні матеріали. Терміни та визначення. Київ : Державний Стандарт України, 1994. 26 с. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=25503
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галька // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галька (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів