Базальт
_3_(23208558712).jpg)
База́льт (лат. basaltes, від грец. βάσανος — пробний камінь) — виливна кайнотипна гірська порода, основна порода дна океану.
Зміст
Характеристика
Фізичні властивості
Текстура масивна або пориста. Забарвлення базальту від темного до чорного. Ефузивний (див. Ефузивні гірські породи) аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін.
Структури — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.Густина — 2,52–2,97 г/см3.
Хімічний склад
Середній хімічний склад базальту, % (за Р. О. Делі): SiO2 — 49,06; TiO2 — 1,36; Al2O3 — 15,70; Fe2O3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2О — 3,11; K2О — 1,52; MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; H2О —1,62. Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5 %.
Різновиди
В залежності від крупності зерна розрізняють: грубозернистий — долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий — власне базальт. Палеотипні (див. Породи гірські палеотипні) аналоги базальту — діабази.
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові, ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45 %), і безолівінові базальти толеїтові (SiO2 біля 50 %). Фізико-механічні властивості базальтів різні, що пояснюється їхньою різною пористістю.
Поширення
Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами трапової формації пов'язані родовища руд заліза, нікелю, платини, шпату ісландського (Сибір). У мигдалевокам’яних базальтових порфіритах у районі оз. Beрхнього у США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східному Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покривала у східних районах США утворюють великі родовища в штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектикут.
В Україні поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.
Базальт — будівельний матеріал, сировина для кам’яного литва.
Література
- Ryka W., Maliszewska A. Słownik petrograficzny. 2 wyd. Warszawa : Wydawnictwa Geologiczne, 1982. 415 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Базальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базальт (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
