Ефузивні гірські породи
Ефузи́вні гірські́ поро́ди (від лат. effusio — розливання, розтікання) — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок ефузії та застигання вулканічної лави на поверхні Землі.
Зміст
Характеристика. Різновиди
Структура — порфірова, текстура — пориста, пухирчаста.
Розрізняють:
- незмінені (кайнотипні гірські породи): скло вулканічне, ліпарит, трахіт, базальт та інші;
- змінені (палеотипні гірські породи): порфірит, діабаз, ортофір та інші.
Поділяють на серії:
- толеїтові базальти-андезити-ріоліти;
- базальти-трахіти і фоноліти;
- натрієво-лужний ряд: олівінові меланонефелініти-нефелініти та фоноліти;
- калієво-лужний ряд: катунгіти-угандити-лейцитити-лейцитові базаніти.
Карбонатити генетично пов’язані з двома останніми серіями. Їхнє відділення від лужних розплавів відбувається внаслідок ліквації.
Серії ефузивних порід (за винятком калієво-лужних) характерні збільшенням вмісту рідкісних літофільних елементів і зменшенням вмісту основних типоморфних елементів від початкових до кінцевих членів магматичної диференціації.
Форми залягання
Ефузивні гірські породи залягають у вигляді лавових потоків і лавових покривів.
Лавові потоки
Форми залягання — лави значної довжини і порівняно невеликої ширини. Потоки кислих лав зазвичай короткі (1–10 км) і потужні, базальтових — довгі (до 60–80 км) і незначні за потужністю.
Текстури різняться пористістю, наявністю включень та особливостями будови. Гірські породи лавових потоків за ступенем пористості:
- слабопористі (монолітні);
- сильнопористі (пінисті);
- пористі пірокластові (уламкові);
за наявністю включень — кластолави і лавобрекчії (див. Брекчії);
за в’язкістю — рідкі та в’язкі.
Рідкі лавові потоки зазвичай малопотужні, з пористими зонами вгорі і внизу потоку, з бульбашками, печерами та тунелями, хвилястою поверхнею.
В’язкі лавові потоки — більш потужні (до десятків метрів), стрічкоподібної форми, зі слабкою пористістю, відсутністю бульбашок і порожнин, із бриловою поверхнею.
У лавах існують ознаки мікронеоднорідності — наявність моно- і полімінеральних сферолітів, кульових відокремлень, глобул, вкраплеників та інших утворень, що в деяких випадках розподіляються в потоці впорядковано.
Флюїдальність добре проявляється в кислих гірських породах, менш чітко — в породах середнього складу і майже не виражена в основних. Потоки і покриви, що утворилися в морському середовищі, зазвичай менш потужні. Нагромаджені на морському дні ефузивні гірські породи піддаються зеленокам’яному переродженню (хлоритизації і серпентинізації), серед основних порід нерідко присутні спіліти (альбітизовані діабази).
Найбільший із відомих лавових потоків Землі, утворений при виверженні приблизно 8600 років тому, мав площу 970 км2 та об’єм 26 км3 (Ісландія). Найдовший лавовий потік довжиною 160 км — у Національному парку вулкана Ундара (Австралія). Відомий лавовий потік довжиною до 120 км, утворений вулканом Трьолладинг’я (Ісландія).
Лавові покриви
Форми залягання лави, яка вилилася у великих кількостях і розповсюдилася на значних площах. Типові для рідких базальтових виливів. Припускають, що такі виливи відбуваються з великих тріщин або отворів, утворених проплавленням порід у зоні магматичного вогнища. Приклади лавових покривів: Колумбійське плато Північної Америки, базальтові плато Закавказзя, ігнімбритові (див. Ігнімбрит) плато в Новій Зеландії, вулканічне поле Карапінар Філд у центральній частині Туреччини.
Ефузивні гірські породи в Україні
В Україні ефузивні гірські породи (різні за віком та складом) виявлені на Закарпатті, Волині, Поділлі, у Карпатах, Криму, Дніпровсько-Донецькій западині.
Використання
Ефузивні гірські породи застосовують як будівельні та облицювальні матеріали, сировину для кам’яного лиття (наприклад, лиття з базальту є цінним матеріалом для виготовлення труб, кислототривких виробів, електроізоляторів, облицювальної плитки, інших технічних декоративних виробів). Частина ефузивних порід є рудовмісними.
Література
- Blatt H., Tracy R. Petrology. Igneous, Sedimentary, and Metamorphic. 2nd ed. New York : W. H. Freeman, 1996. P. 355.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ефузивні гірські породи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ефузивні гірські породи (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
