Скло вулканічне
Скло вулкані́чне — склувата аморфна вулканічна гірська порода або її частина, що утворюється в разі швидкого (без кристалізації) застигання лави.
Загальна характеристика
Скло вулканічне — переохолоджена рідина надзвичайно великої в’язкості. Під час застигання в’язких різновидів кислої ріолітової лави (див. Ріоліт), що містить велику кількість SiO2, утворюється обсидіан. Рідше як скло застигають відносно бідні на SiO2 базальтові лави (див. Базальт), до складу яких входить тахіліт. У разі застигання лави у воді утворюється вулканічне скло з великим умістом води (пехштейн або смоляний камінь). Пористе вулканічне скло відоме як вулканічна пемза. У промисловості використовують перліт — вулканічне скло, що містить до 3–5 % конституційної (зв’язаної) води. Вулканічне скло становить від 50 до 100 % ліпариту.
У давнину вулканічне скло використовували для виготовлення зброї та інструментів, зараз — як напівдорогоцінне (обсидіан), декоративне та виробне каміння, окремі різновиди — як будівельний матеріал, абразиви, наповнювачі, гідравлічну добавку до бетону тощо.
Різновиди
Пемза — вивержена гірська порода жовтого, сірого, світло-коричневого, жовтуватого, червонуватого кольору, дуже легка, пориста, губчасто-ніздрювата, піноподібна (пористість не менше 60–70 %). Є спіненим склом кислих та середніх магм. Утворюється з сильно насиченого газами силікатного розплаву. Густина — 2,0–2,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6,5. Хімічно інертна. Вогнестійка. Температурний інтервал розм’якшення — 1 300–1 400 °C.
Хімічний склад (%): SiO2 — 68–75; Al2О3 — 11–14; наявні оксиди Fe,, Ca, Na, K. Залягає у формі покривал і потоків, а також формує верхні зони інтрузивних геологічних куполів і лавових потоків. Найбільша галузь промислового споживання — будівельна індустрія. Використовують як абразив, наповнювач тощо.
Обсидіан — однорідна вулканогенна гірська порода чорного, темно-сірого, коричневого кольору, буває чорним з відтінками фіолетового, іноді зі смугастим або плямистим забарвленням. Злам раковистий. Уміст силікатного скла за об’ємом — 80 % і більше; вміст води за масою — до 1 %. Розрізняють обсидіан нормального, сублужного і лужного рядів. Утворюється за умови швидкого застигання в’язкої кислої магми на поверхні лави або в субвулканічних умовах (штоки, куполи, дайки). Фізичні властивості залежать від умісту води та ступеня розкристалізованості породи. Густина — 2,5–2,6 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6. Добре полірується. Трапляється на п-ві Мала Азія, на Північному Кавказі. Використовують як виробне каміння.
Сльози апача — округлі утворення з обсидіану діаметром від 0,5 до 5 см. Непрозорі у відбитому світлі, але просвічуються на світло. Колір — від чорного до червоного і коричневого. Часто бувають вбудованими в сірувато-білий перліт. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–5,5.
Тахіліт — вулканічне скло базальтового складу. Зовні схоже на обсидіан. Іноді містить голчаті кристали піроксену й амфіболу, мікроліти плагіоклазу. Має відносно високий уміст води (до 2–3 %) і домішки хлориту або глинистих мінералів. Колір зелений, бурий або чорний. Утворює відносно малопотужні зони загартування лавових потоків і дайок, може входити до складу скловмісних базальтів. Реакційна здатність висока. Легко розчиняється в кислотах. Добувають відкритим способом із застосуванням буровибухових робіт на п-ві Камчатка (РФ), у шт. Нью-Мексико (США). Використовують як гідравлічну добавку до бетону.
Сидеромелан — базальтове вулканічне скло. Є переважно в палагонітовому туфі. Це менш поширена форма тахіліту, з яким сидеромелан зазвичай трапляється разом; однак йому не вистачає кристалів оксиду заліза, диспергованих у склі, і тому сидеромелан виглядає прозорим та чистим, з жовто-коричневим кольором на відміну від непрозоро-чорного тахіліту. Утворюється за вищих температур і швидшого охолодження, ніж тахіліт. Наявність сидеромелану свідчить про вищу температуру лави та затвердіння потоку ближче до вентиляційного отвору, ймовірно, внаслідок швидкого гасіння у вологому середовищі.
Гіалокластит — гірська порода, що складається з дрібних уламків вулканічного скла. Утворюється при виверженні лави у воду, під кригу чи у вологі донні осади, внаслідок чого вона різко охолоджується і розтріскується на уламки, або при розбризкуванні лави при вибухах. Розмір частинок гіалокластиту перебуває в межах від 1 мм до кількох сантиметрів. У лавових фонтанах утворюються частки розміром із піщинку. Може формуватися з лави будь-якого складу — як кислого, так і основного. Частинки гіалокластиту переважно містить сидеромелан й оточені оболонкою палагоніту. Завжди супроводжує кульову та іншу лаву, застиглу під водою. Кількість гіалокластиту швидко зменшується зі збільшенням глибини, бо на великій глибині тиск води запобігає вибуховим виверженням. На океанічних хребтах його мало; на підводних горах трапляється частіше. Може формувати шари багатометрової товщини, що вкривають велику площу; іноді є основним складником підводних вулканічних порід. Відомий із відкладів будь-якого віку в багатьох місцях планети. В Україні є в Криму на гірському масиві Карадаг.
«Волосся Пеле», «волосся богині Пеле» — ниткоподібна (або капілярна) лава у формі волокон з вулканічного скла. Нитки утворюються внаслідок розтягування розплавлених базальтових фонтанів, потоків, лавопадів і сплесків лави температурою близько 1 160 °С, яка швидко остигає в повітрі під дією вітру. «Волосся Пеле» тонке і легке, тому вітер розносить його на великі відстані. Відкладається в тріщинах і зниженнях рельєфу. Волокна мають золотисто-жовтий колір, блищать на сонці, схожі на людську волосину або тонку суху соломку. Довжина значно варіює (вкрай ламкі), зазвичай становить 5–15 см (рідко до 2 м), діаметр 0,5–2 мм. Широко представлене навколо активних вулканів з високотемпературною лавою (наприклад, біля вулкану Кілауеа на о. Гаваї, США).
«Сльози Пеле», «сльози богині Пеле» — краплі та кульки (розміру лапілі) з вулканічного скла. На кінцях крапель можуть залишатися нитки «волосся Пеле». Під час виверження вулканів фонтани й бризки рідкої розплавленої лави утворюють краплі, які швидко застигають на льоту (формування і гарт). Зазвичай застиглі бризки лави мають характерну каплеподібну форму, але бувають також «сльози»-циліндри із заокругленими кінцями або майже сферичної форми. Якщо виверження проходило бурхливо, то краплі мають більш витягнуту форму.
«Водорості Пеле», «водорості богині Пеле» — форма вулканічного скла, що нагадує тонкі листочки, що утворюються внаслідок застигання лавових бульбашок під впливом води. За зовнішнім виглядом подібна на морські водорості. «Водорості Пеле» трапляються в місцях зіткнення гарячої лави з водою, зазвичай на узбережжі, біля прибережних вулканічних конусів і на підводних вулканах (наприклад, на вершині підводного вулкана Лоїхі неподалік Гавайських о-вів).
Додатково
- Назва утворень «Сльози апача» повʼязана з легендою індіанського племені апачів (Північна Америка): 1870 75 апачів, які протистояли воякам армії США неподалік сучасного м. Суперіор (шт. Аризона), у передчутті поразки стрибнули на конях з гори й загинули. Дружини й сім’ї воїнів оплакували рідних, і їхні сльози, ударяючись об землю, перетворювалися на камінь.
- Назви низки різновидів скла вулканічного пов’язані з гавайською богинею Пеле — покровителькою вулканів, вогню і сильного вітру.
Література
- Ryka W., Maliszewska A. Słownik petrograficzny. Warszawa : Wydawnictwa Geologiczne, 1982. 404 p.
- Dictionary of Geological Terms / Ed. by R. Bates, J. Jackson. 3rd ed. Garden City : Anchor Press-Doubleday, 1984. 571 p.
- Dietrich R., Skinner B. Die Gesteine und ihre Mineralien. Thun : Ott Verlag, 1984. 360 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Вулканічне скло // Геологічний словник. URL: https://geodictionary.com.ua/node/2074
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Скло вулканічне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Скло вулканічне (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
