Сфероліти

Сферолі́ти (від грец. σφαῖρα — куля і ...літи) — сферичні геологічні утворення радіально-волокнистої, радіально-кулястої або концентрично-шкаралупчастої будови діаметром від кількох міліметрів до декількох метрів (мегасфероліти).

Сферуліт.jpg

Характеристика

Терміном «сфероліт» об’єднують низку близьких до сферичної мінеральних форм, що складаються з латових, ниткових і ламелярних кристалів, які виходять з одного центру. Сфероліти трапляються в магматичних і осадових гірських породах. Різновиди сферолітів:

  • кріогенні;
  • сітчасті;
  • скелетні;
  • криптографічні;
  • радіальні.

Мінерали зі сферолітовою формою росту: арагоніт, барит, гематит, гетит, кальцит, лепідоліт, малахіт, настуран, пірит, преніт, родохрозит, сидерит, тодорокіт, халцедон, різні хлорити та ін.

Можуть мати різний генезис, сферолітова будова мінералу не визначає конкретні умови його зростання. Сфероліти трапляються як нарости на стінках відкритих порожнин (поодиноко або у формі суцільних сферолітових кірок), можливі як включення в масі магматичних або метаморфічних гірських порід, де можуть бути продуктом як кристалізації з розплаву, так і виникати під час процесів метаморфізму. Багато з так званих натічних або колломорфних агрегатів, які вважали продуктами затвердіння згустків мінерального гелю, за докладного аналізу їхньої будови виявляються сферолітовими утвореннями з глянцевою або шорсткою поверхнею росту.

Мегасфероліти

Мають діаметр понад 20 см. У Сполучених Штатах Америки поблизу Срібної скелі (шт. Колорадо) мегасфероліти діаметром від 0,3 до 4,3 м трапляються в товстому шарі ріолітових вітрофірів; до 0,91 м — у межах експозиції ріолітів на г. Стінс (шт. Орегон), до 1,83 м — у туфах поблизу м. Клондайка (шт. Аризона). Найвідоміше місце поширення мегасферолітів розташоване в Мексиці: кам’яні кулі діаметром від 0,61 до 3,35 м знайдені у шт. Халіско.

Література

  1. Baird B. Stone Spheres // The Edinburgh Geologist. 1990. № 24. P. 17–18.
  2. Smith R. K., Tremallo R. L., Lofgren G. E. Growth of Megaspherulites in a Rhyolitic Vitrophyre // American Mineralogist. 2001. Т. 86. № 5–6. С. 589–600.
  3. Rodríguez E. A. The Fantastic Balls in el Cerro Piedras Bola (Jalisco) // México desconocido. 2002. URL: https://web.archive.org/web/20030707135338/http://www.mexicodesconocido.com.mx/english/naturaleza/bellezas_naturales/detalle.cfm?idsec=6&idsub=0&idpag=1681
  4. Murawski H., Meyer W. Geologisches Wörterbuch. 12 auflage. Heidelberg : Spektrum Akademischer Verlag, 2010. 220 p.
  5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сфероліти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сфероліти (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶