Сидерит
Сидери́т (від грец. σίδηρος — залізо) — мінерал; карбонат заліза.
Сидерит | |
---|---|
Синоніми | бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний |
Клас мінералу | карбонати |
Колір | жовтувато-білий, сірий, червонувато-коричневий, блідо-зелений, білий |
Сингонія | тригональна |
Твердість | 3, 5–5, 0 |
Блиск | скляний |
Прозорість | прозорий |
Густина | 3, 7–3, 9 г/см3 |
Особливі характеристики | крихкий |
Синоніми: бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний.
Старі українські назви; крицяк, желізинець, скалинець залізний.
Зміст
Історична довідка
Назву мінералу 1845 дав В. Гайдінгер. Сидерит — один із найважливіших компонентів руд заліза. Був відомий у давні часи. З його обробкою розпочався залізний вік. У різних культурах це відбулося в різний час (див. Залізні руди).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: FeCO3.
Хімічний склад, %: FeO — 61,1; CO2 — 37,9. У родохрозиті Fe заміщується Mn, у магнезиті — Mg. Пов’язаний безперервними ізоморфними рядами з магнезитом і родохрозитом. Може містити ізоморфні домішки Са (до 12 % СаО), Со (до 9 %) і Zn (до 7,7 %, Zn-олігоніт).
Фізичні властивості
Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Структура типу кальциту. Спайність довершена по ромбоедру. Густина — 3,7–3,9 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–5,0.
Колір жовтувато-білий, сіруватий, червонувато-коричневий, блідо-зелений, білий. Риса біла або ясно-жовта. Блиск скляний. Прозорий, іноді просвічує. Злам нерівний до раковистого. Крихкий.
Супутні мінерали: каситерит, кріоліт, галеніт, сфалерит, пірит, халькопірит, магнетит, хлорит, анкерит, лімоніт, гематит.
Різновиди
Розрізняють види сидеритів:
- болотний (утворюється в торф’яних болотах разом із торфом, кальцитом і вівіанітом);
- вуглистий (мінерал осадових порід, тісно пов’язаний із вугільними відкладами, утворює темнозабарвлені шари у сланцюватій глині);
- глинистий (має вигляд конкрецій та дрібнозернистих або щільних агрегатів, трапляється у глині або у глинистих сланцях);
- кальціїстий або кальцієвий
а) різновид сидериту, що містить до 12 % СаО;
б) ізоморфна суміш кальциту та сидериту, синонім — сидеродот (Fe, Ca)CO3;
- кобальтистий — містить до 9 % СоО;
- магніїстий — різновид із родовища Блека (Норвегія), який містить понад 11,7 % MgO;
- манганистий
а) містить до 25 % MnO;
б) ізоморфна суміш сидериту і родохрозиту; синоніми: манганоплезит, манганосферит, манганосидерит, олігоніт, олігонсидерит;
- цинковистий (містить понад 0,5 % ZnO);
- за вмістом MgCO3 виділяють: сидероплезит (до 30 %), пістомезит (30–50 %).
Походження. Розташування родовищ
Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових та мідних сульфідних жил, карбонат заліза острівної будови.
Трапляється у вигляді кристалів, найчастіше ромбоедричних із викривленими гранями, рідше — від тонко- до товстотаблитчастих, призматичних, скаленоедричних, а також як масивні зернисті агрегати. Поширені розщеплені, скручені (сідлоподібні) кристали. В осадових породах утворює приховано-кристалічні землисті агрегати, конкреції з домішкою глинистих мінералів і водних оксидів заліза.
Часто присутній в рудах гідротермальних жильних родовищ різних типів: срібних, срібно-поліметалічних, олов’яних. Один з головних мінералів оолітових залізистих осадів. Утворюється також як метасоматичний мінерал у вапняках і серед осадових комплексів та у процесі руйнування силікатів заліза у відновних умовах.
Трапляється у жильних родовищах свинцево-цинкових і мідних руд разом із піротином, халькопіритом, анкеритом, іноді утворює скупчення карбонатного залізняку. Присутній практично у всіх різновидах окиснених залізистих кварцитів. Утворює руду в сидеритизованих різновидах кварцитів.
Родовища та прояви: у Німеччині (федеральна земля Гессен; гірські масиви Зігерланд, Гарц), Австрії (земля Штирія), Великій Британії (південь Вельсу, графство Йоркшир), РФ (Південний Урал), США (штати Пенсильванія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Західна Вірджинія).
Сидерит в Україні
Присутній у болотних рудах Керченського залізорудного басейну, поблизу м. Рахова (Закарпатська область) і на Донбасі.
Значення
Із руд сидерит вилучають разом з іншими оксидами заліза шляхом промивання, збагачення у важких суспензіях, відсадки і збагачення на концентраційних столах, а також випалення з подальшою магнітною сепарацією.
Сидерит — важливий мінерал залізняку, утворює сидеритові руди. Крім металургійної цінності, має значення як обважнювач бурових розчинів для підвищення їхньої густини у процесі цементування свердловин.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сидерит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-Forming Minerals: Orthosilicates : in 5 vol. 2nd ed. London : Geological Society, 1996. Vol. 5B. P.163–177.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Сидерит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Siderite Mineral Data // Mineralogy Database. URL: http://webmineral.com/data/Siderite.shtml#.YUdrFlUzbIV
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сидерит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сидерит (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів