Кріоліт

Кріолі́т (від грец. κρύος — мороз, лід і λίθος — камінь) — мінерал класу галогенідів, підкласу флуоридів.

Кріоліт.jpg

Кріоліт

Клас мінералу галогеніди природні
Колір білий, сірий, коричневий, коричнево-чорний, червонуватий або безбарвний
Форма кристалів псевдокубічна, рідко — кубовидна
Сингонія моноклінна
Твердість 2, 5–3
Блиск від скляного до маслянистого
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Густина 2, 95–3 г/см³
Особливі характеристики крихкий, рідкісний

Історична довідка

Кріоліт виявив 1799 поблизу поселення Івіттуут на о-ві Гренландія, описав і дав назву за подібністю (блиском і показником заломлення) з льодом природознавець і лікар П. К. Абільдгаард (1740–1801; Данія).

Характеристика

Хімічний склад

Алюмофлуорид натрію острівної будови; хімічна формула: Na3[AlF6].

Елементний склад (%): F — 54,3; Na — 32,9; Al —12,8.

Домішки: Si, Fe, Mg, K, Sr, Th.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3. Густина — 2,95–3 г/см³. Колір білий, сірий, коричневий, коричнево-чорний, червонуватий або безбарвний; забарвлення можуть надавати домішки органічних речовин. Можлива іризація. Блиск — від скляного до маслянистого. Прозорий, напівпрозорий. Утворює кристалічні скупчення, псевдокубічні кристали або масивні агрегати. Кубовидні кристали і двійникові пластини трапляються рідко. Крихкий; спайність відсутня. Отруйний внаслідок наявності йонів флуору. Рідкісний.

Асоціації: веберит, вілліоміт, кріоліт-іоніт, евдіаліт, егірин, кварц, мікроклін, натроліт, пахноліт, сидерит, содаліт, сфалерит, томсеноліт, топаз, фенакіт, флюорит, шабазит.

Походження. Розташування родовищ

Типовий акцесорний мінерал метасоматично змінених лужних гранітів і полевошпатових альбітрибекітових метасоматитів (див. Метасоматизм), що містять рідкіснометалічні зруденіння. Трапляється в пегматитах, де утворюється із залишкових розчинів, збагачених флуором, і в матриксі багатих на флуор ріолітів, що містять топаз.

Родовища дуже рідкісні. Найбільше промислове родовище розташоване на південному заході острова Гренландії. Тут кріоліт утворює масивні скупчення серед грейзенізованого (див. Грейзенізація) граніту у вигляді вертикального штока. Родовище розробляли до 1987.

Знайдений на півдні Уральських гір (поблизу м. Міаса, РФ), в Канаді та США (штат Колорадо). В Ерзінському гранітному масиві (Тива, РФ) кріоліт разом з томсенолітом є акцесорним мінералом в альбіто-рибекітових гранітах.

Кріоліт в Україні

Поблизу с-ща Хорошева Житомирської області в мікрокліно-кварцових пегматитах виявлено великі друзові порожнини, що містять гігантські кристали топазу (вагою десятки кілограмів, окремі зразки — більше 100 кг) з рясними включеннями кріоліту, кварцу та інших мінералів.

Значення

Використовують у процесі отримання алюмінію: в розплаві кріоліту, нагрітого до 1010 °C, розчиняють оксид алюмінію для подальшого електролізу. У скляній промисловості застосовують для виготовлення ударостійкого матового скла. У виробництві емалей кріоліт водночас виконує функції наповнювача й абразива. Мінерал затребуваний також у виробництві плавикової кислоти.

Оскільки мінерал рідкісний, то для промислового використання кріоліт отримують штучно із флюоритової сировини шляхом взаємодії флуориду алюмінію з флуоридом натрію, а також дією плавикової кислоти на гідроксид алюмінію у присутності соди.

Додатково

Технологія виробництва штучного кріоліту була вдосконалена на початку 1940-х дослідницькою групою під керівництвом вченого-хіміка Й. Г. Рисса (1908–1968; Україна). Це сприяло збільшенню випуску алюмінію для воєнних потреб авіаційної промисловості.

Література

  1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кріоліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/cryolite.pdf
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Кріоліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кріоліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кріоліт (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶