Флюорит
|
Флюорит | |
|---|---|
| Клас мінералу | галогеніди природні |
| Колір | фіолетовий, зелений, рідше — блакитний, жовтий, рожевий, безбарвний |
| Форма кристалів | куб, октаедр |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 4 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | просвічує або прозорий |
| Густина | 3, 2 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий |
Флюори́т (від лат. fluor — течія), шпат плавиковий, плавець, плавень — мінерал класу галогенідів, флуорид кальцію.
Назва пов’язана з легкоплавкістю мінералу та його здатністю при додаванні до руд металів знижувати температуру плавлення і межу текучості шихти.
Зміст
Історична довідка
Був відомий у Давній Греції. Пліній Старший у «Природничій історії» описує його як дорогоцінний камінь з пурпуровими та білими плямами, вироби з якого цінували у Стародавньому Римі. Як «флюорес» 1529 уперше згаданий у працях Г. Агриколи. 1797 мінерал описав мінералог та інженер К. А. Напіон (1757–1814; Італія — Бразилія) і увів у обіг термін «флюорит».
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: CaF2.
Хімічний склад, %: Ca — 51,2, F — 48,8.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Спайність досконала по октаедру. Форма кристалів — куби або октаедри. Характерні двійники проростання. Зазвичай утворює щільні або зернисті маси, радіально-променисті агрегати.
Густина — 3,2 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4.
Колір: фіолетовий, зелений, рідше — блакитний, жовтий, рожевий; часто чергуються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. Блиск скляний. Просвічує або прозорий; темні різновиди просвічують, рідше — непрозорі. Крихкий.
Асоціації: апатит, барит, вольфраміт, доломіт, кальцит, каситерит, кварц, топаз, целестин, шеєліт, сульфіди свинцю, цинку та інших металів.
Акцесорний мінерал: у граніті, гранітних пегматитах, сієнітах, карбонатитах, лужних інтрузивах, навколо фумарол.
Різновиди
Залежно від хімічного складу виокремлюють відміни флюориту:
- звичайний;
- вонючий (різновид, просякнутий бітумами);
- ітріїстий, ітрофлюорит (містить до 14 % YF3, часто — також Ce);
- оптичний (безбарвний та прозорий, використовують в оптичній промисловості);
- радіїстий (радіоактивний різновид з м. Вільберфорса, Канада, містить Ra);
- ратовкіт (щільний, прихованокристалічний або землистий флюорит осадового походження);
- хлорофан або піросмарагд (при нагріванні флуоресціює зеленим кольором);
- церіїстий, церофлюорит (збагачений рідкісними землями церієвої групи, містить до 15 % Y2О3 і 18,5 % Се2О3).
Походження. Розташування родовищ
Світові запаси оцінюють у понад 200 млн т (більше 9 000 родовищ). Промисловий видобуток флюориту ведуть з практично мономінеральних жил. Станом на початок 21 ст. основні країни-постачальники флюориту — Китай, Мексика, Південно-Африканська Республіка. Камені високої якості добувають в Англії, Марокко та Франції.
Основні родовища: Вьолсендорф, Лобенштейн (Німеччина); Парс (Італія), Конґсберґ (Норвегія), Івіґтут (Гренландія), Кондомське, Таштагольське (Алтайські гори, РФ), Бадамське (Казахстан). Знайдений у графстві Дербішир (Англія), на о. Ньюфаундленд (Канада), у штаті Іллінойс (США), поблизу смт Такоб (Таджикистан), м. Фалун (Швеція).
Флюорит в Україні
В Україні флюорит знайдено у Вінницькій області, Приазов'ї, на Донбасі. Бахтинське родовище флюориту на Вінниччині має запаси 25 млн т, вміст флюориту в руді — 28 %. Попутні компоненти — кварц і польові шпати.
Значення
Індустріальна сировина багатоцільового призначення. У 19 ст. у Великій Британії як декоративний камінь застосовували синювато-фіолетовий і зелений флюорит (Синій Джон, Зелений Джон). Оптичний флюорит у роки Другої світової війни був стратегічною сировиною, необхідною для виготовлення приладів нічного бачення.
Станом на початок 21 ст. головними споживачами флюоритів є хімічна і металургійна промисловості. Флюорит використовують в електролітичному виробництві алюмінію, електротехніці, медицині, радіотехніці та інших областях. У невеликій кількості застосовують у виробництві непрозорого матового скла та емалей. Чисті, прозорі кристали — оптична сировина. У хімічній промисловості використовують для добування фтору, плавикової кислоти, різних флуоровмісних продуктів: штучного кріоліту, флуориду натрію і флуориду алюмінію.
Додатково
У 1824 К. Ф. Х. Моос відкрив короткотривалу люмінесценцію, що виникає внаслідок опромінення речовини. 1852 Дж. Г. Стокс назвав явище флуоресценцією — від назви мінералу флюорит, у якого вона була вперше виявлена (за аналогією з опалесценцією опала).
Література
- Stokes G. G. On the Change of Refrangibility of Light // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1852. Vol. 142. P. 463–562; 1853. Vol. 143. P. 385–396.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Флюорит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. 870 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Флюорит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Флюорит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флюорит (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
