Доломіт
Доломі́т [від прізвища де Долом’є (франц. Dolomieu)] — породотвірний мінерал класу карбонатів та осадова гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту.
|
Доломіт | |
|---|---|
| Клас мінералу | карбонати |
| Колір | сірувато-білий |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 3, 5–4, 0 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 2, 9–3, 2 г/см³ |
| Особливі характеристики | гігроскопічний, крихкий |
Зміст
Історична довідка
Мінеральний доломіт вперше описав 1768 К. Лінней. 1791 доломіт охарактеризував натураліст і геолог Д. Г. де Долом’є (1750–1801; Франція), який досліджував мінерал спочатку в старих будівлях м. Рима, а пізніше за зразками, зібраними в Доломітових Альпах. Уперше назвав мінерал доломітом біохімік Н.-Т. де Соссюр (1767–1845; Швейцарія) 1792.
Характеристика
Виділяють два типи доломіту:
1) породотвірний мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію.
Хімічна формула: CaMg(CO3)2, або MgCO3 • CaCO3.
Хімічний склад: 30,4 % CaO; 21,8 % MgO і 47,8 % CO2.
Домішки: Fe2+, Mn2+, Co2+, Pb, Zn.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–4,0; густина —2,9–3,2 г/см³. Сингонія тригональна. Колір сірувато-білий. Блиск скляний.
2) Осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95 %), зазвичай з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.
Між доломітами та вапняками існує безперервний ряд перехідних карбонатних порід, крайніми членами якого є чисті вапняки та доломіти.
Відповідно до вмісту мінералу доломіту (%) виділяють:
- вапняковисті доломіти (95–75);
- вапнякові доломіти (75–50);
- доломітові вапняки (менше 50).
Походження. Поширення
Доломіт — важливий породотвірний мінерал осадових товщ. Виникає за умови дії на вапняки гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі. У багатьох випадках утворюється внаслідок осадження у водних соленосних басейнах.
За кордоном найбільші обсяги видобутку доломіту — в Росії, Великій Британії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.
Доломіт в Україні
В Україні доломіт є, зокрема, на Донбасі (Оленівське родовище), у Тернопільській області (Завадівське родовище). Видобувають відкритим способом.
Значення
Використовують як вогнетривкий матеріал, флюс у металургії, сировину в хімічній промисловості, виробництві скла. Плити та вироби з доломіту застосовують як облицювальні матеріали. Доломітовим борошном розкислюють (вапнують) ґрунти і насичують їх кальцієм і магнієм.
Доломіт застосовували (разом з бором, свинцем та глиною) для засипки активної зони пошкодженого енергоблоку при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (див. Чорнобильська ядерна катастрофа 1986).
Література
- Saussure H. B. Analyse de la dolomie // Observations sur la Physique, sur l’Histoire Naturelle et sur les Arts. 1792. T. 40. P. 161–173.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Доломіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Доломіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Доломіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Доломіт (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
