Ангідрит
Ангідри́т (лат. anhydros від грец. ἄνυδρος — безводний) — мінерал та гірська порода, що складається переважно з цього мінералу.
Зміст
Історична довідка
Мінерал відкрив 1794 природознавець Н. П. фон Нейгауз (1723–1798; Німеччина), який назвав його «муріацит». Про це у книзі «Нариси з мінералогії» («Mineralogische Aufsätze»; Відень, 1794) мінералог Й. Фіхтель (1732–1795; Австрія). Хімік та мінералог Р. Кірван (1733–1812; Ірландія) теж вжив цю назву мінералу у книзі «Нариси з геології» («Geological Essays»; Лондон, 1799).
Пізніше мінерал досліджували Р.-Ж. Гаюї та М. Г. Клапрот.
А. Г. Вернер у «Довіднику з мінералогії» («Handbuch der Mineralogie»; Лейпциг, 1804) ) ввів назву «ангідрит», яка актуальна дотепер.
Мінерал
|
Ангідрит | |
|---|---|
| Клас мінералу | сульфати |
| Колір | білий, блакитний, сіруватий, червонуватий |
| Форма кристалів | ізометрична з пінакоїдальними гранями або товстотаблитчаста |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 3, 0–3, 5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий або напівпрозорий |
| Густина | 2, 8-3, 0 г/см³ |
| Особливі характеристики | крихкий, гігроскопічний |
Ангідрит — мінерал, сульфат кальцію острівної будови.
Хімічна формула: CaSO4.
Хімічний склад, %: CaO — 41,19; SO3 — 58,81.
Домішки: Sr, Ba, MgO, Al2O3, SiO2.
Сингонія ромбічна. Кристали ізометричні з пінакоїдальними гранями або товстотаблитчасті. Часто утворює масивні та дрібнозернисті агрегати.
Густина 2,8-3,0 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,0–3,5. Колір білий, блакитний, сіруватий, червонуватий. Блиск скляний. Злам від нерівного до скалкуватого. Риса біла, сірувато-біла. Прозорий, напівпрозорий. Крихкий. При гідратації легко переходить у гіпс (CaSO4·2Н2О). Форми — суцільні дрібнозернисті мармуроподібні маси, рідко — у вигляді кристалів або волокон.
Основний компонент осадових евапоритових відкладень (див. Евапорити) і верхніх порід соляних куполів. Утворюється переважно дегідратацією гіпсу в магматичних гірських породах, фумарольних відкладеннях (див. Фумароли) і у гідротермальних трубах морського дна, як продукт зміни гідротермальних мінеральних родовищ.
Асоціації: гіпс, галіт, сильвін, полігаліт, доломіт, кальцит, магнезит, целестин, сірка.
Гірська порода
Ангідрит — гірська порода, що складається з мінералу ангідриту та домішок.
Трапляється у вигляді суцільних зернистих мас білого, сіруватого та блакитного кольорів, прошарків і виділень серед осадових гірських порід — відкладів лагун і морських басейнів, що усихають. Кристали ангідриту призматичної форми трапляються зрідка, головним чином у гідротермальних жилах.
Твердість 3,0–3,5, густина 2,8–3,0 г/см³. На поверхні землі ангідрит з часом переходить у гіпс, вбираючи воду і збільшуючись в об'ємі до 30–60 %.
Поширення
Типові родовища — соляні копальні поблизу м. Галль-ін-Тіроль (земля Тіроль, Австрія) та калійні заводи поблизу м. Леопольдсгалля (земля Саксонія-Ангальт, Німеччина).
Поширений по всьому світу. У Європі знайдений в Австрії (землі Зальцбург, Тіроль, Штирія), Німеччині (землі Саксонія-Ангальт, Нижня Саксонія та ін.), Італії (регіон Тоскана, на вулкані Везувій), Швейцарії (Симплонський тунель в Альпах); в Америці — у США (штати Вірджинія, Нью-Мексико, Техас), Мексиці (штат Чіуауа), Перу (округ Марокоча); в Азії — на Соляному хребті у провінції Пенджаб (Індія), на г. Пінатубо (Філіппіни).
В Україні є на Донбасі, Прикарпатті та Українському кристалічному щиті.
Застосування
Використовують для одержання цементів, сірчаної кислоти, добрив, як виробний камінь для облицювальних матеріалів.
Додатково
Типовий зразок мінералу знаходиться у Фрайберзькій гірничій академії під номером 16 538 за каталогом.
Література
- Fichtel J. E. von Mineralogische Aufsätze. Mathias Andreas Schmidt, kaiserlich königlicher Hofbuchdrucker. Wien : Mathias Andreas Schmidt, 1794. P. 228.
- Anhydrit // Handbuch der Mineralogie : in 2 bd. Leipzig : Crusius, 1804. Bd. 2. P. 209–212.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ангідрит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- nthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ангідрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ангідрит (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
