Евапорити
Евапори́ти (від лат. evaporo — випаровую) — мінерали, утворені в результаті випаровування розчинів.
Бувають рідкими (розсоли) і твердими (осади).
Характеристика
У міру випаровування в морському або озерному басейні мінерали осаджуються в порядку розчинності (починаючи з найбільш важкорозчинних). Утворюють так званий цикл випаровування або сольовий. Основу циклу формує гірська порода з найбільш важкорозчинного мінералу, вершину — з найбільш легкорозчинного.
Водойми, де утворюються евапорити, розташовані в аридних і напіваридних кліматичних зонах. Осади в них представлені набором мінералів від важкорозчинних (хемогенний кальцит, гідромагнезит, гіпс) до легкорозчинних (галіт, астраханіт, мірабіліт, глауберит, епсоміт, карналіт).
З викопних відкладів до евапоритів належать соляні породи пізньопліоценового віку, а також галогенні відклади, які утворилися з морських, континентальних і слабкомінералізованих гідротермальних вод у процесі підвищення мінералізації сонячним випаровуванням (див. Галогенез).
Поширення
Найважливішою солоною серією Центральної Європи є серія цехштейна верхньої пермі. Відклади верхньої пермі в штатах Оклахома й Техас (США), західно-уральський форландський басейн (Передуральський, Росія) також мають потужні товщі евапоритів. У надрах Середземного моря є відносно молоді відклади (мессінські евапорити).
Евапорити в Україні
В Україні евапоритові формації поширені в девонських відкладах рифтової зони Дніпровсько-Донецької западини, у пермських відкладах Донецької складчастої споруди, юрських та неогенових Передкарпатського прогину, неогенових — Закарпатського прогину, а також у сучасних лагунних відкладах Сиваша. Вони утворюють потужні верстви, що перешаровуються з аргілітами та алевролітами.
Родовища галіту розробляють у Донбасі, Передкарпатті, Присивашші, на Закарпатті; сульфатних калійних солей — у Передкарпатті; гіпсу і ангідриту — на Донбасі.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Гурський Д. С. Неметалічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 2. 552 с.
- Warren J. Evaporites: Sediments, Resources and Hydrocarbons. Berlin : Springer, 2006. 1036 p.
- Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Евапорити // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Евапорити (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
