Галіт
|
Галіт | |
|---|---|
| Колір | безбарвний |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 2 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 2, 1–2, 2 г/см3 |
Галі́т (від давньогрец. ἅλς — сіль) — мінерал, тип солі, природна форма хлориду натрію.
Часто назву «галіт» переносять і на осадову гірську породу, відому як сіль кам'яна.
Зміст
Історична довідка
Знайомство людини з сіллю, ймовірно, відбулося на узбережжі теплих морів: на мілководді морська вода інтенсивно випаровувалася під дією високих атмосферних температур і вітру, а в осаді накопичувалася сіль.
Сіль входила до раціону мешканців Стародавнього Єгипту. Її згадують в китайському фармацевтичному трактаті «Пень-Цао-Кан-Му» (близько 4700 років тому). В Індії жителі долини р. Інду видобували сіль вже в 4–3 тисячоліттях до нашої ери. У часи середньовіччя сіль слугувала за грошовий еквівалент.
Характеристика
Хімічний склад
Хлористий натрій координаційної будови; формула — NaCl.
Містить 39,34 % Na, 60,66 % Cl.
Домішки: Br, NH3, Mn, Cu, Ga, As, I, Ag, Ba, Tl, Pb, K, Ca, SO3.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Спайність досконала. Густина — 2,1–2,2 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2.
Безбарвний, прозорий. Блиск скляний.
Походження. Розташування родовищ
Утворюється осадженням у замкнених водоймах, на стінках кратерів вулканів як продукт згону, в осадових породах — випаровуванням морської або солоної води озер. Значні пласти евапоритів, включно з галітом, виникають у результаті висихання замкнутих озер і обмежених морів. Такі соляні пласти можуть мати товщину сотні метрів і займати широкі площі. Галіт трапляється на поверхні в регіонах, де випаровування перевищує кількість атмосферних опадів.
Поширений мінерал соленосних товщ. Складає пласти в осадових породах лагунних та морських фацій, штокоподібні тіла в соляних куполах тощо. У Європі до добре вивчених належать родовища Австрії (поблизу міст Гальштат, Зальцбург, Холл), Німеччини (у землі Саксонія-Ангальт), Польщі (Величка, Бохня), Італії (Джірдженті, Ракальмуто). В Азії значні поклади солі є в Індії (Соляний хребет у провінції Пенджаб), Ірані. У США — поклади у штатах Мічиган, Огайо, Нью-Йорк, Техас, Нью-Мексико, численні соляні куполи вздовж узбережжя Мексиканської затоки.
Галіт в Україні
Джерела галіту в Україні: Солотвинське, Слов'янське, Бахмутське і Артемівське родовища на Донбасі; Роменське в Сумській області; ропа Сивашу та солоних озер Кінбурнської коси.
Значення
Галіт у вигляді технічної кухонної солі використовують у харчовій промисловості, кулінарії як підсилювач смаку та для консервування продуктів; дорожньому господарстві для боротьби зі зледенінням доріг; сільському господарстві для придушення росту трави; хімічній промисловості як основу для одержання лугів, оксидів, неорганічних кислот, мінеральних добрив тощо; медицині — для виготовлення розчинів і препаратів різного призначення. Також затребуваний у чорній та кольоровій металургії, металообробці (як складник електролітів), входить до складу хімічних сполук, що застосовують у лісотехнічній (виготовлення каніфолі, скипидару), фарфоровій (виготовлення глазурі, надання блиску продукції), нафтовидобуванні (для розм’якшення холодного ґрунту) тощо.
Цитата
У деяких стародавніх цивілізаціях засолювання використовували, щоб зробити завойовану землю ворога безплідною. У Біблії є згадка про цю практику:
«І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.»(Цит. за джерелом: Книга Суддів 9:45 // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнко. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.)
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Галіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галіт (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
