Артемівське родовище кам'яної солі
Арте́мівське родо́вище кам’яно́ї со́лі — поклади галіту у Слов’янському й Бахмутському районі Донецької області.
Зміст
Розташування. Запаси
Розташовані за 10 км на північ від м. Бахмута.
Загальна площа родовища — 179 км². За розвіданими запасами та розміром видобутку родовище посідає 1-ше місце в Україні. Запаси корисної копалини, до глибини 500–600 м, затверджені Державним комітетом по запасах України (протокол № 32 від 1993) за категоріями А + В + С1 — 13 795 160 тисяч тонн, зокрема, цілик — 994 102 тисяч тонн, за категорією С2 — 1 945 832 тисяч тонн, зокрема, цілик — 114 390 тисяч тонн.
У 2015 переоцінено запаси родовища в межах ліцензованої площі (53,5 км2 ; протокол № 3453 від 05.11.2015) за категоріями А + В + С1 у кількості: балансові — 4 895 284 тисяч тонн, умовно балансові — 1 007 636 тисяч тонн, позабалансові — 3 460 448 тисяч тонн. Залишок запасів на 01.01.2016 — 9 485 692,3 тисячі тонн за категоріями А + В + С1, 1 945 832 тисячі тонн за категорією С2; у межах ліцензованої площі — 4 887 747,3 тисячі тонн за категоріями А + В + С1 та 4 468 084 тисячі тонн позабалансові.
2015 видобуток становив 2 019,5 тисяч тонн, експлуатаційні втрати — 6 564,2 тисяч тонн. Загальна кількість запасів станом на 01.01.2017, що подано на затвердження до Державної комісії України по запасах корисних копалин, становить 4 881 075,657 тисяч тонн, зокрема: 267 807,470 тисяч тонн — балансові запаси ділянок 1-ї черги розробки, 4 613 268,187 тисяч тонн — балансові (дотаційні) запаси ділянок 2-ї черги розробки.
Історична довідка
Сіль на території родовища видобували з природних розсолів від початку 18 ст. Промислову експлуатацію розпочато 1870 видобутком природних та штучних розсолів. Від 1881 родовище розробляли шахтним способом. Першими були шахти «Брянцевські копі» та «Іванівська»; усього до 1917 на родовищі пройдено 10 шахт. Основи геології родовища обґрунтовано в працях Є. Ковалевського, Н. Борисяка (1817–1882; Росія), О. Карпінського, О. Гурова (1843–1921; Росія) тощо. У 20 ст. на родовищі одночасно працювало до 5 шахт загальною проектною потужністю 2,250 млн т сировини на рік. Продуктивна товща родовища приурочена до нижньопермських відкладів і налічує 5 потужних пластів та 14 дрібніших, їхня сумарна потужність сягає 180 м. Промислові пласти — Надбрянцевський, Брянцевський і Підбрянцевський потужністю 24–47 м.
Характеристика
Пласти кам’яної солі складені галітом із сезонними міліметровими прошарками ангідриту. У них уміст NaCl становить 97,7–99,7 %, воднонерозчинного залишку — 0,2–0,5 %. Тектоніка родовища спокійна, пласти мають падіння північ-захід з кутами 2–5°, проте через гідрогеологічні умови частину шахт експлуатували з водовідливом (шахти «Ситенка», «Петра Великого», «Харламовська», «Бахмутська сіль № 2»). Фактична глибина відпрацювання покладу перебуває в межах 150–280 м, середня глибина розробки родовища — 260 м, максимальна сягає 320 м, пласти корисних копалин розкриті вертикальними шахтними стовбурами. Переважна система розроблення — камерна з міжкамерними ціликами. Камери завширшки 17 м, заввишки 25–36 м (залежно від потужності пласта), завдовжки 1500–1800 м.
Екологічні проблеми
Проблеми екології на родовищі пов’язані з формуванням провальних воронок, просіданням земної поверхні, розвитком карстових процесів тощо. У районі стовбурів шахти «Петра Великого» з 1944 є провальна воронка. Шахти «Бахмутська сіль № 2», «Центральна копь», які розкрили зону вилуговування Надбрянцевського пласта, затоплені. Шахта «Харламовська» через припинення водовідливу самозатопилася 1942 під час німецько-фашистської окупації. Шахту «Нова Величка» втрачено через помилки в розрахунках несної здатності міжкамерних ціликів, необґрунтованому зменшенні їхньої ширини в центральній частині шахтного поля від 17 м до 8 м. Відпрацьовані об’єми закладено, експлуатацію 1979 припинено. Процеси давнього та сучасного вилуговування солі та їхні наслідки ускладнюють умови розроблення родовища.
Використання
ДП «Артемсіль», яке розробляє родовище, забезпечує сіллю такі галузі як харчова, хімічна, нафтова промисловості, машинобудування, металургія, енергетика, сільське господарство, фармацевтика, косметологія, житлово-комунальне господарство тощо. Сіль переробляють на солефабриці — подрібнюють дробарками й валковими млинами. Продукцію упаковують у пачки по 1–1,5 кг, мішки по 50 кг для постачання підприємствам харчових галузей. Сільськогосподарським підприємствам сіль відвантажують у вигляді брил (2–40 кг) і брикетів із мінеральними добавками (5–10 кг).
Джерела
- Державний баланс запасів корисних копалин України на 01.01.2016 р. Сіль кухонна. Київ, 2016.
Література
- Литвиновська М., Пірко В. Соляні промисли Донеччини в XVII—XVIII ст. Донецьк : Східний видавничий дім, 2005. 136 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ-Алчевськ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», вид-во «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. 542 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шехунова С. Б. Артемівське родовище кам'яної солі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артемівське родовище кам'яної солі (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
