Водовідлив

Водовідли́в — видалення на поверхню шахтних (рудникових, кар’єрних) вод із підземних та відкритих гірничих виробок.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Цитата
4 Література
5 Автор ВУЕ
6 Важливо!

Історична довідка

Вичерпування, викачування води з гірничих виробок ручними засобами було поширене ще у Стародавньому Єгипті. Його здійснювали за допомогою колодязів-журавлів (так званих шадуфів).

1489 Ш. Фіоль отримав від короля Казимира IV Ягеллончика привілей на винайдену машину для помпування води з шахт. Машина була застосована на свинцевих рудниках в м. Олькуші (тепер Малопольське воєводство, Польща).

Спроби механізації водовідливу були у 15 ст. у Німеччині; їх описав у першій гірничій енциклопедії «Про гірничу справу» (лат. «De Re Metallica»; 1556) Г. Агрикола.

1698 Т. Севері запатентував паровий двигун, пристосований для відкачування води з шахт; цей насос мав низьку ефективність, напір не перевищував 9 м.

1712 Т. Ньюкомен сконструював пароатмосферну машину, яку застосовували для водовідливу на вугільних шахтах та олов’яних рудниках.

1749 Й. К. Гелл розробив перший автоматичний водяний насос.

У 20 ст. почали застосовувати глибинні насоси та ерліфти.

Характеристика

До системи водовідливу входять пристрої, що перешкоджають доступу поверхневих і підземних вод до виробок; регулюють стік шахтних вод та їхній збір у центральні водозабірні споруди, звідки воду подають на поверхню за допомогою насосів. Інфільтрація вод у виробки за відсутності ефективного водовідливу призводить до затоплення окремих виробок або копальні загалом.

Шахтний водовідлив

При підземній розробці воду, що надходить у гірничі виробки, збирають у водовідливні канавки, якими безнапірним потоком (через проміжні відстійники) спрямовують у водозбірники. Із водозбірників нижніх горизонтів воду насосами по трубопроводах піднімають на верхній горизонт до водовідливної установки, що відкачує її на поверхню, і зливають у водовідливну канавку. На цьому горизонті вода водовідливними канавками, через проміжні відстійники, надходить у головний водозбірник. Звідти через колектор потрапляє у всмоктувальний колодязь, з якого насосами головного водовідливу через трубопроводи її піднімають на поверхню і спрямовують до очисних споруд.

Апаратура автоматизації водовідливу забезпечує автоматичне залиття, пуск і зупинку насосів залежно від рівня води у водозбірнику, почергову роботу насосів, автоматичне включення резервних насосів, дистанційний контроль і сигналізацію про рівень води у водозбірнику.

Перспективи вдосконалення водовідливу на шахтах: скорочення об’єму і спрощення конструкції водозбірників або застосування безкамерного водовідливу з вертикальними зануреними насосами та ерліфтами.

Кар’єрний водовідлив

Система водовідливу при відкритій розробці складається з пристрою регулювання внутрішньокар’єрного стоку, водозбірників, насосних станцій. Залежно від місця розташування головних водозбірників розрізняють відкритий, підземний та комбінований кар’єрний водовідлив. При відкритому водовідливі водозбірники з насосною станцією розташовують на найнижчій відмітці кар’єру. При підземному водовідливі воду перекачують або відводять у спеціальні дренажно-водовідливні штреки, пройдені зі схилом у бік водозбірника з насосною камерою. Звідти її відкачують насосами на поверхню через водовідливні стовбури або свердловини в поверхневі водотоки або водоймища. При цьому використовують переважно такі ж насоси, що й у шахтному водовідливі.