Кальцит
Кальци́т, вапняко́вий шпат — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови.
|
Кальцит | |
|---|---|
| Синоніми | вапняковий шпат |
| Клас мінералу | карбонати |
| Колір | безбарвний або молочно-білий |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 2, 75–3, 50 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 2, 71 г/см³ |
| Особливі характеристики | крихкий |
Зміст
Історична довідка
Назву запропонував 1845 мінералог В. К. Р. фон Гайдінгер.
Характеристика
Належить до класу карбонатів. Один із найпоширеніших на Землі мінералів.
Хімічний склад
Хiмічна формула СаСО3.
Хімічний склад, %: СаО — 56,03; СО2 — 47,97.
Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr.
Фізичні властивості
Сингонія тригональна. Густина — 2,71. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 2,75–3,50.
Переважно безбарвний або молочно-білий, зі скляним блиском. Риса біла до сіруватої. Злам раковистий. Крихкий.
Важливий породотвірний мінерал осадових гірських порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, у карбонатитах, у гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.
Різновиди
Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мiнералу можливе бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Може виділятися у виглядi зернистих, сталактитоподiбних (див. Сталактити), грудкуватих або землистих агрегатiв. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів у процесі відмирання нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах із сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних гірських порід разом із цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.
Значення
Основний метод збагачення кальциту (див. Збагачення корисних копалин) — флотація.
Вапняки, складені переважно кальцитом, широко використовують у виробництві цементу і вапна будівельного, як облицювальні матеріали, нерудні будівельні матеріали, флюс у металургії, шпат ісландський— в оптиці.
Див. також
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Cornelis K., Cornelius S., Hurlbut Jr. Manual of Mineralogy. 20th ed. New York : Wiley, 1985. P. 380.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Кальцит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кальцит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кальцит (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
