Вапняк
Вапня́к — осадова гірська порода, найпоширеніший різновид кальцій карбонату; складається переважно з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та ін.
Зміст
Характеристика
Колір вапняків переважно білий, світло-сірий, жовтуватий; домішки органічних речовин, сполук заліза, мангану тощо зумовлюють темно-сіре, чорне, буре, червонувате й зеленувате забарвлення.
Фізико-механічні властивості вапняку дуже неоднорідні, але безпосередньо залежать від його структури й текстури.
Густина вапняку 2,7–2,9 г/см3.
Межа міцності на стиск в межах 0,4–300 МПа.
Морозотривкість сягає 300–400 циклів.
Різновиди
За походженням розрiзняють вапняки бiогеннi, хемогеннi, перекристалiзованi, уламковi та змiшаного генезису.
Називають вапняки зазвичай залежно вiд особливостей компонентiв або структур у їхньому складі ― оолiтовi (див. Ооліти), уламковi, черепашковi (див. Черепашка), рифовi (див. Риф). Хімічний склад чистих вапняків близький до кальциту, який містить 56 % СаО і 44 % СО2. Вапняк може містити домішки глинистих мінералів, доломіту, кварцу, рідше — гіпсу, піриту й органічних залишків, які й визначають його назву.
Доломітизовані вапняки містять 4–17 % МgO, мергелисті (див. Мергель) — 6–21 % SiO2 + R2O3, де R ― Fe, Al. Вапняк піщанистий і кременистий містить домішки кварцу, опалу й халцедону. Крім того, розрізняють: вапняк гіркий (зайва назва доломіту); вапняк луговий (зайва назва гажі); вапняк магніїстий (зайва назва доломіту); вапняк фонтенбло (те ж, що й кальцит піщанистий).
Поширення
Одна з найпоширеніших осадових гірських порід на Землі. Поклади вапняку трапляються серед відкладів усіх геологічних систем — від докембрійських до четвертинних; найінтенсивніше утворення вапняків відбувалося у силурійському періоді, карбоні, юрському і верхньому крейдовому періоді.
Вапняк становить 19–22 % від усієї маси осадових порід. Потужність товщ вапняку надзвичайно мінлива: від перших сантиметрів до 5 000 м.
Вапняки в Україні
В Україні поширений в різновікових верствах.
Високоякісний флюсовий вапняк видобувають на Донбасі та в Криму. Рифовий вапняк, що становить 200–300-метрову продуктивну товщу в юрських відкладах у Кримських горах, використовують у металургійній, хімічній промисловості і будівельних матеріалів промисловості. Родовища мохуваткових і нумулітових пиляльних вапняків розробляють у Криму, Причорномор’ї, у Вінницькій області, Хмельницькій області, Чернівецькій області тощо. Унікальним природним утворенням є Товтри. Тут розробляють родовища вапняку, які використовують у цементній (Нігинське родовище в Хмельницькій області) та цукровій (Нігинсько-Вербківське родовище у Хмельницькій, Лисогорське ― у Вінницькій областях) промисловості. Родовища вапняку для виробництва цементу та вапна розвідано в багатьох регіонах України.
Видобувають вапняки відкритим способом.
Використання
Вапняк широко застосовують у промисловості, сільському господарстві та будівництві. У металургії вапняк використовують як флюс. Є головним компонентом у виробництві вапна й цементу.
Використовують також у хімічній та харчовій промисловості: як допоміжний матеріал у виробництві соди вуглекислої, кальцій карбіду, добрив мінеральних, скла, цукру, паперу.
Застосовують для очищення нафтопродуктів, у сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластичних мас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і оброблення шкіри, вапнування ґрунтів.
Вапняк — один з найважливіших будівельних матеріалів (див. Будівельні матеріали нерудні).
Література
- Галецький Л. С. Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. та ін. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ : «Геос-ХХІ століття», 2001. 168 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 2. 552 с.
- Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
- Мінеральні ресурси України. Київ : Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд україни», 2018. 270 с.
- Mineral Commodity Summaries 2019. Reston : U.S. Geological Survey, 2019. 204 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вапняк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вапняк (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
