Альпи

А́льпи (фр. Alpes, нім. Alpen, італ. Alpi, словен. словен. Alpe, англ. Alps) ― найвища гірська система Західної Європи, що простягається дугою (опуклою на північному заході) від берегів Лігурійського моря Середземномор’я до Середньодунайської рівнини територій Австрії, Італії, Ліхтенштейну, Монако, Німеччини, Словенії, Франції й Швейцарії.

Альпи
Тип	гірська система
Країни	Австрія, Італія, Ліхтенштейн, Монако (держава), Німеччина, Словенія, Франція, Швейцарія
Регіон	Західна Європа
Найвища точка	Монблан

Характеристика

Альпи є складовою системою хребтів гірських і масивів, загальною довжиною бл. 1 200 км, завширшки ― 130–260 км, найвищі піки ― Монблан, Монте-Роза (4 634 м), Дом (4 545 м) і Вайсхорн (4 505 м) (бл. 100 альпійських вершин мають висоту понад 4 000 м над рівнем моря).

За геологічною структурою й складом виокремлюють три основних альпійських регіони:

Західні Альпи (наймолодша й найвища область гірської системи), що складається з кристалічних і метаморфічних порід в осьовій зоні та осадових кайнозойських порід на периферії. Для них характерні високі гострі піки, поширення гірничо-льодовикового рельєфу й сучасного зледеніння.
Східні Альпи (найширша область гірської системи), з меншими висотами та меншою кількістю сучасних льодовиків й альпійських форм рельєфу, великими поздовжніми річковими долинами й переважно широтним простяганням хребтів, які на сході розходяться віялоподібно.
Південні Альпи (найнижча область гірської системи), що витягнуті зі заходу на схід південніше Східних Альп та складаються переважно з відкладів крейдового періоду.

Природа

Альпи є важливим кліматичним кордоном Європи між помірним (північніше і західніше) і субтропічним середземноморським (південніше) кліматом; найбільша кількість опадів припадає на навітряні західні й північно-західні схили ― 1 500–2 000 мм/рік (подекуди до 4 000 мм/рік).

В Альпах добре виражена ландшафтно-кліматична поясність висотна: до висот бл. 800 м клімат помірний, переважно теплий, на схилах південної експозиції ― середземноморський (поширені сільгоспугіддя ― виноградники, сади, рілля, чагарники середземноморського типу й здебільшого широколисті ліси); до 1 800 м ― помірний, вологий (широколисті дубово-букові ліси, що вгору поступово змінюються на хвойні); до 2 200–2 300 м ― холодний, з тривалим зберіганням снігу (субальпійський пояс ― чагарники й просторі луки, що задіяні влітку як пасовиська); 2 200–3 000 м ― холодний, сягає межі багаторічного снігового покриву (альпійський пояс ― подекуди з плямами альпійських луків більшу частину року вкритих снігом); вище 3 000 м ― дуже холодний (нівальний пояс ― кам’янисті схили, сніжники та льодовики).

В Альпах розташовані: витоки великих річок басейнів Північного, Середземного й Чорного морів ― Рейн, Рона, По, Адідже, праві притоки Дунаю (Лех, Ізар, Інн, Енс, Раба); численні переважно долинні озера тектонічного походження (Боденське озеро, Женевське озеро, Невшательське, Комо, Маджоре, Фірвальдштетське та ін.). Долиною субмеридіонального простягання між озерами Боденське (Німеччина, Швейцарія та Австрія) і Комо (Італія).

Альпи поділено на:

вищі Західні Альпи (включають масиви: Лігурійські, Приморські, Прованські, Котські, Дофіне, Грайські, Пеннінські, Бернські, Лепонтинські й Гларнські Альпи)
Східні Альпи (поділені на Північні Вапнякові Альпи ― Баварські Альпи; Центрально-Східні Альпи ― Ретійські, Ецтальські, Ціллертальські Альпи й Високий Тауерн; Південні Вапнякові Альпи ― Ломбардські, Доломітові, Карнійські, Юлійські Альпи і Караванке).

У межах масиву Альпійських гір виявлено понад 13 тис. видів рослин і бл. 30 тис. видів тварин.

Господарське значення

Загальна чисельність населення в Альпах становила бл. 12,3 млн осіб (2001), серед них переважали французи, німці, італійці та словенці. Найбільші альпійські міста: Гренобль (Франція) ― 162,8 тис. осіб (2013), Інсбрук (Австрія) ― 130,9 тис. осіб (2016), Тренто (Італія) ― 117,3 тис. осіб (2016), Больцано (Італія) ― 105,7 тис. осіб (2013).

Альпи ― міжнародний центр альпінізму, спорту гірськолижного та туризму, на альпійських об’єктах проведено 10 Зимових Олімпійських ігор у п’ятьох країнах: Шамоні (1924), Гренобль (1968), Альбервіль (1992) у Франції; Санкт-Моріц (1928, 1948) у Швейцарії; Гарміш-Партенкірхен (1936) у Німеччині, Кортіна-д’Ампеццо (1956) і Турін (2006) в Італії; Інсбрук (1964, 1976) в Австрії.

Через розташування в центрі Західної Європи Альпи є найбільш вивченою гірською системою світу, вони збагатили людський словник багатьма поняттями: альпійський кліматичний пояс, альпійська складчастість, альпійський рельєф, альпійське сяйво, альпійські луки, альпінізм тощо.

Література

Gerrard A. J. Mountain Environments: An Examination of the Physical Geography of Mountains. Boston, 1990;
Les Alpes. Évreux, 2000; Shoumatoff N., Shoumatoff N. TheAlps: Europe’s Mountain Heart. Ann Arbor, 2001;
Керимов К. М., Гадиров В. Г. Некоторые особенности геотектонического развития центральной части Альпийско-Гималайской складчатой системы // Геодинаміка. 2013. № 2;
Beattie A. The Alps: A Cultural History. NewYork, 2015.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Альпи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альпи (дата звернення: 3.05.2024).