Евдіаліт

Евдіаліт1.jpg

Евдіалі́т (від грец. εὔ — добре та διαλυτός — схильний до розпаду) — мінерал класу силікатів, підкласу кільцевих силікатів.

Евдіаліт

Клас мінералу силікати
Колір червоний або рожевий
Форма кристалів зернисті агрегати, товстотаблитчасті, короткостовпчасті або бочкоподібні кристали
Сингонія тригональна
Твердість 5, 5–6, 0
Блиск скляний
Прозорість напівпрозорий
Густина 2, 74–3, 07 г/см3
Особливі характеристики рідкісний, крихкий

Історична довідка

Уперше евдіаліт описав 1819 хімік і фармацевт Ф. Штромайєр (1776–1835; Німеччина), який назвав мінерал за його властивість легко плавитися та розчинятися в кислоті.

Характеристика

Силікат натрію, кальцію, заліза, цирконію кільцевої будови.

Хімічна формула варіативна:

  • за виданням «Мінералогічна енциклопедія» (англ. «The Encyclopedia of Mineralogy»; 1983):
    Na4(Ca, Се, Fe2+)2ZrSi6O17(OH, Cl)2.
    Часто містить домішки ітрію та лантаноїди (до 7,5 %);
  • за виданням «Довідник із мінералогії» (англ. «Handbook of Mineralogy»; 1990):
    Na4(Ca; Ce)2(Fe2+;Mn2+)ZrSi8O22(OH; Cl)2;
  • за Міжнародною мінералогічною асоціацією:
    Na15Ca6Fe3Zr3Si(Si25O73)(O,OH,H2O)3(Cl,OH)2.

Хімічний склад, %: Na2О — 15,9; CaO — 10,57; FeO — 5,54; ZrO2 — 14,49; Н2О — 1,91; Cl — 1,04; SiO2 — 48,63.

Колір червоний або рожевий. Напівпрозорий, блиск скляний. Сингонія тригональна. Густина — 2,74–3,07 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6,0.

Кристалічна структура субкаркасна і субшарувата. Форми виділення — зернисті агрегати, рідше — товстотаблитчасті, короткостовпчасті або бочкоподібні кристали. Спайність відсутня. Крихкий. Рідкісний мінерал лужних пегматитів. Породотвірний мінерал комплексу евдіалітових луявритів.

Асоціації: арфведсоніт, егірин, енігматит, лампрофіліт, левеніт, лорензеніт, мікрокроклін, мурманіт, нефелін, ринкіт, содаліт, титаніт, титаномагнетит.

Поширення

Типове місце розташування — комплекс лужних порід Іллімаусак в окрузі Кітаа на острові Гренландія.

Трапляється в нефелінових сієнітах, лужних гранітах і пов’язаних із ними пегматитах; може бути основним складником порід магматичного і пізнього пневматолітового походження.

Родовища евдіаліту є в РФ (Кольський півострів, Тива), на островах Гренландії та Мадагаскарі, в Австралії (штат Квінсленд), США (штати Арканзас, Нью-Мексико), Канаді (провінція Квебек), Іспанії (Канарські острови).

В Україні евдіаліт присутній у Мазурівському рідкіснометалічному родовищі (Донецька область).

Застосування

Другорядний компонент цирконієвих руд. Використовують у чорній металургії (для модифікації сталей), керамічній промисловості, ювелірній справі тощо.

Література

  1. Евдіаліт // Лазаренко Є., Винар О. Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. New York : Springer, 1983. 794 p.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Евдіаліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
  6. Амашукелі Ю. А., Кривдік С. Г., Дубина О. В. Деякі геохімічні та петрологічні критерії еволюції Октябрського масиву лужних порід (Україна) // Мінералогічний журнал. 2011. № 33 (4). С. 53–66. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/64107/08-Amashukely.pdf?sequence=1

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Евдіаліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Евдіаліт (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.01.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶