Лімоніт
Лімоні́т (від грец. λειμών — лука, пасовище) — природний мінеральний агрегат, сумішей оксидів та гідроксидів заліза.
|
Лімоніт | |
|---|---|
| Синоніми | жовтильниця |
| Клас мінералу | оксиди |
| Колір | жовтуватий, червонувато-бурий, темно-бурий до чорного |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 3, 75±2. |
| Блиск | матовий |
| Густина | 3, 6 ± 0, 3 г/см³ |
| Особливі характеристики | поширений |
Головний складник бурих залізняків і болотних руд.
Застаріла українська назва вохристого лімоніту — жовтильниця.
Зміст
Історична довідка
1813 назву мінералу дав геолог і мінералог Й. Ф. Гаусманн (1782–1859; тепер Німеччина). Назва пов’язана з тим, що лімоніт зазвичай знаходять у зволожених місцях.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: FeO(OH)·nH2O.
Домішки: гідроксиди і оксигідрати алюмінію та марганцю, кремнезем, глинисті мінерали.
Фізичні властивості
Сингонія ромбічна. Густина 3,6 ± 0,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,75±2. Колір жовтуватий, червонувато-бурий, темно-бурий до чорного. Блиск матовий.
При нагріванні виділяє воду. Легко розчиняється в соляній кислоті.
Різновиди
Виокремлюють: лімоніт вохристий — порошкуватий різновид; лімоніт лепідокрокітовий — синонімічна назва.
Походження. Розташування родовищ
Походження гіпергенне (див. Гіпергенез). Складники лімоніту: гелеподібні прихованокристалічні різновиди гетиту, гідрогетиту, лепідокрокіту, гідрогематиту тощо. Мінерали лімонітового комплексу є природними барвниками і часто закладені в тонко подрібненій формі.
Найчастіше представлений у вигляді порошкуватих, пухких землистих агрегатів, плівок, примазок, жеодів, оолітів. Скупчення лімоніту біля поверхні землі внаслідок вивітрювання часто утворюють псевдоморфози по піриту, сидериту, рідше по гематиту; при цьому їхня первинна форма зазвичай збережена.
Поширений у залізорудних копальнях по всьому світу. Цінні зразки знайдено у Франції (Ельзас, регіон Гранд-Ест); на острові Ельба (Італія); в Іспанії (басейн р. Ріо-Тінто), Канаді, Венесуелі, Бразилії, Анголі, Конго.
Розвинений у зонах окиснення рудних родовищ, утвореннях типу залізних шапок на сидеритових родовищах Прибайкалля та Уральських гір (Росія), в латеритних корах вивітрювання.
Лімоніт в Україні
Найбільше з відомих родовищ розташоване на Керченському півострові. У ньому лімоніти представлені первинними неокисненими (так звана табачна руда) та вторинними (так звана бобова або оолітова руда) пластами. Знайдений також в осадових відкладах Криворізького залізорудного басейну.
Значення
Руда для отримання заліза. Порошкуватий, землистий лімоніт використовують у хімічній промисловості для виробництва фарб (вохра, умбра) та як формувальний матеріал. Завдяки унікальності відтінків і форми лімоніт застосовують в ювелірній промисловості. Збагачують (див. Збагачення корисних копалин) за комбінованими схемами з попереднім знешламленням сирої руди.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лімоніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Weiß St. Das große Lapis Mineralienverzeichnis: alle Mineralien von A — Z und ihre Eigenschaften. 6 aufl. München : Weise, 2014. 284 p.
- Лімоніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Лімоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лімоніт (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
