Арагоніт
|
Арагоніт | |
|---|---|
| Клас мінералу | карбонати |
| Колір | Безбарвний, жовтий, синій, зелений, рожевий |
| Форма кристалів | призма, пінакоїд |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 3, 5–4 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 2, 9–3, 0 г/см³ |
| Особливі характеристики | крихкий, термолюмінісцентний |
Арагоні́т — мінерал Ca[CO3], природна поліморфна модифікація карбонату кальцію.
Зміст
Історична довідка
Назва походить від місця знахідки — Арагону. Відкритий 1797, але описаний уперше лише 1959.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічний склад такий, як у кальциту: CaO(56 %), CO2 (44,0 %).
Може містити домішки Sr до 5,6 %, Pb до 6,6 %, а також Fe, Mg, Zn (до 10 % — ніхольсоніт), зрідка Ba.
Фізичні властивості
Призматичні, голчасті, пластинчасті і товстотаблитчасті кристали. Головні форми: призма {110}, пінакоїд {010} і {001}. Двійники часто спостерігаються по {110}, також поширені псевдогексонального вигляду трійники, чотирники і складні полісинтетичні двійники. Спайність недосконала по {110 і 010}, нерідко трапляється призма {011}. Агрегати: коралоподібні — «залізні квіти», натічні ниркоподібні, лускаті, пізоліти з радіальноволокнистою і концентрично зональною будовою — ктіпеіт і оолітової будови («горохові» і «ікряні камені»), сталактити і сталагміти.
Арагоніт входить до складу перламутрового шару мушель багатьох видів молюсків, екзоскелету коралів і перлів.
Безбарвний, жовтий, синій, зелений, рожевий; у порошку змінюється на білий. Блиск жирний, скляний. Прозорий, напівпрозорий, що просвічується. Злам раковистий. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,5–4, крихкий. Щільність 2,9–3,0 г/см3 . Молекулярна вага 100,09. Розчиняється в HCl із кипінням. Термолюмінесцентний.
Походження. Розташування родовищ
Арагоніт трапляється рідше, ніж кальцит. Є низькотемпературним мінералом. Утворюється при згасальних гідротермальних процесах в асоціації із серпентином, опалом, халцедоном, іншими карбонатами; у гідрокарбонатних термальних джерелах і гейзерах із температури води до 100 °С утворюються накипи (вапняні туфи), сталактити і оолітові «горохові камені», також характерний для базальтових пустот; трапляється в родовищах самородної сірки (на о. Сицилія). Має осадове, гіпергенне (в асоціації з гіпсом, доломітом, глинистими мінералами) і біогенне походження. У родовищах залізних руд — із лімонітом і сидеритом у вигляді наростів дрібних кристалів (іноді у вигляді «залізних квітів», наприклад, родовища Бакальське на Уралі і Гюттенберг у Каринтії в Альпах).
Неорганічні осади складу СаСО3 утворюються в мілководдях аридних зон сучасного океану і складаються майже цілком з арагоніту, представленого радіально променистими концентрично-зональними оолітами, що утворюються у хвилеприбійній зоні. Арагоніт — нестабільна фаза карбонату кальцію і за відрізок часу 10–100 млн років видозмінюється до кальциту, тому в більш давніх відкладах мінерал відсутній. Трансформація арагоніту в кальцит супроводжується збільшенням об’єму, за нагрівання понад 400 °C відбувається швидкий перехід; у полум’ї мінерал розсипається на тонку кальцитову пудру.
Родовища мінералу численні (Австрія, Грузія, Азербайджан, Киргизстан, Іспанія, Кенія, Марокко, Мексика, Пакистан, Перу, Російська Федерація), але видобувається переважно в Європі. Карстові печери альпійського поясу багаті на арагоніт.
Література
- Limenez R., Calvo M., Martinez M. et al. Yacimientos de aragonite del triasico espanol // Bocamina. 2005. № 16.
- Арагоніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мачуліна С. О. Арагоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арагоніт (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
