Гейзер

Ге́йзер (ісл. Geysir — власна назва гарячого джерела, від geysa — вибухати, бити джерелом; імовірно, з грец. χύνω — скидати, лити), вулкан водяний — джерело, що періодично фонтанує гарячою водою та парою; один із проявів пізніх стадій вулканізму.

Виверження гейзера Гейсір, Ісландія
Великий гейзер, Єллоустонський національний парк (США)

Характеристика

Утворення гейзерів залежить від наявності джерел води та геологічного тепла і принаймні одного резервуара зі звуженням до відповідної ліфтингової системи. Гейзери з постійною тривалістю циклу називають регулярними, з мінливою — нерегулярними. Тривалість окремих стадій циклу становить хвилини чи десятки хвилин, стадія спокою — від декількох хвилин до декількох годин або діб. Вода, яку викидає гейзер, зазвичай чиста, слабко мінералізована (1–2 г/л), містить кремнезем. Із нього біля виходу каналу і на його схилах утворюється кременистий туф (гейзерит) — світлозабарвлені натічні щільні або пухкі, часто пористі (туфоподібні) відклади гейзерів або гарячих мінеральних джерел, що складаються переважно з опалу з домішкою глинозему. Гейзерит виділяється як хімічний осад у процесі виверження гейзерів.

За однією з гіпотез, необхідною умовою існування гейзерів є їхнє живлення в приповерхневих частинах каналу перегрітими водами з температурою понад 100 °C. Під час піднімання води вгору її тиск зменшується, вона закипає. Це викликає швидке зростання пружності пари, яка, долаючи тиск води в каналі, викидає її. З початком фонтанування гейзера вся вода в каналі закипає і вивергається за рахунок значного збільшення об’єму паро-водяної суміші. Викинута вода частково повертається в чашу гейзера і проникає в його канал. Більша частина води просочується з бічних порід, нагрівається і знов відбуваються утворення пари і викид паро-водяної суміші.

Поширення

Виникнення гейзерів обумовлене поєднанням геологічних і кліматичних умов, які у великих масштабах існують лише в кількох місцях на планеті. Це шість гейзерних полів великого розміру:

  • Єллоустонський національний парк (штат Вайомінг, США) — приблизно 300 активних гейзерів;
  • Долина гейзерів, Кроноцький національний біосферний заповідник (півострів Камчатка, Росія) — більше 20 гейзерів;
  • острів Північний (Нова Зеландія) — 51 гейзер;
  • поле гейзерів Ель-Татіо (область Антофагаста, Чилі) — 38 гейзерів (усього у Чилі 46 гейзерів);
  • долина Гейкадалюр (Ісландія, біля 40 гейзерів);
  • острів Умнак (штат Аляска, США) — 8 гейзерів.

Гейзери є на островах Папуа — Нова Гвінея (16), в Перу (10), Китаї (10), Мексиці (9), Японії (4), островах Фіджі (5), Кенії (4), Ефіопії (2) та інші.

У США окремі гейзери є у штатах Невада, Каліфорнія, Орегон і Аляска.

До 1980-х у штаті Невада були великі гейзерні поля Беоваве та Стімбот-Спрінгс. Однак будівництво геотермальних електростанцій зменшило тепло і спричинило падіння рівня води у горизонті, що призвело до припинення гейзерних викидів.

В Україні на території Хустського району Закарпатської області діє Вучківський гейзер — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Майже кожні 2 години (залежно від обставин та пори року) вода із джерела вибивається на висоту 4–6 м упродовж близько 10 хвилин.

Значення

Водяною парою і гарячою водою гейзерів можна опалювати будівлі, теплиці, забезпечувати роботу енергетичних установок. Гейзерит використовують як будівельний матеріал.

Додатково

  • Інші поствулканічні або термальні явища, пов’язані з джерелами: сальза, фумароли, мофети, чорні курці, сольфатари.
  • Гейзер Гейсір, який дав назву терміну, розташований в долині Гейкадалюр в Ісландії. Викид води з цього гейзера може сягати 70 м заввишки, виверження рідкісні. Гейсір входить до Золотого кільця Ісландії.

Література

  1. Glennon J. A., Pfaff R. M. The Extraordinary Thermal Activity of El Tatio Geyser Field, Antofagasta Region, Chile // The Geyser Observation and Study Association (GOSA) Transactions, 2003. Vol. 8. P. 31–78.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  3. Shiga D. Sand geysers could explain mystery spots on Mars // NewScientist. 2006. URL: https://www.newscientist.com/article/dn9765-sand-geysers-could-explain-mystery-spots-on-mars/
  4. Bryan T. S. The Geysers of Yellowstone. 5th ed. Louisville : University Press of Colorado, 2018. 589 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гейзер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гейзер (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.02.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶