Ільменіт
Ільмені́т (від Ільменських гір, Росія), залізняк титанистий — мінерал класу оксидів і гідроксидів із групи корунду-ільменіту; оксид титану шаруватої будови з умістом заліза, магнію та марганцю.
Ільменіт | |
---|---|
Клас мінералу | оксиди |
Колір | чорний |
Форма кристалів | таблитчаста |
Сингонія | тригональна |
Твердість | 5–6 |
Блиск | напівметалічний |
Прозорість | непрозорий |
Густина | 4, 8 г/см3 |
Особливі характеристики | магнітний |
Зміст
Історична довідка
1791 ільменіт уперше виявив у долині Менаккан (Англія) і описав священник і мінералог В. Грегор (1761–1817; Велика Британія). Мінерал називали менаканітом (менаханітом, менаканом) за місцем знахідки. Сучасну назву дав у 1827 А. Я. Купфер, проаналізувавши мінерал, знайдений в Ільменських горах (хребет на півдні Уральських гір), який до того вважали титанітом.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула чистого ільменіту: FeTiO3.
Містить значні домішки магнію, марганцю і гематиту (Fe2O3), тому повна хімічна формула: (Fe,Mg,Mn,Ti)O3.
Fe2+ ізоморфно заміщує Mg2+ i Mn2+; відповідно ільменіт може містити до 17 % MgO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до гейкіліту) і до 14 % MnO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до пірофаніту). Відомі різновиди з домішками Al, Nb, V, Cr, Со, Ni.
Елементний склад: Fe — 36,8 %, Ti — 31,6 %, O — 31,6.
Асоціації: магнетит, рутил, сфен.
Фізичні властивості
Кристалічна структура подібна до структури гематиту, який часто присутній в ільменіті у вигляді твердого розчину або є продуктом його розпаду. У процесі кристалізації збагачених титаном залишкових магматичних розплавів із надлишком FeO і Fe2O3 утворюються титаномагнетити. Сингонія тригональна, вид симетрії ромбоедричний. Зазвичай представлений вкрапленими зернами неправильної форми або суцільними зернистими масами, рідше — сплощеними таблитчастими кристалами, схожими на кристали гематиту. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6, густина — 4,8 г/см3. Колір чорний. Блиск напівметалічний. Колір риси буро-чорний. Непрозорий. Спайність відсутня. Магнітний.
Різновиди
За фізико-хімічними характеристиками виокремлюють різновиди ільменіту:
- залізний — різновид, в якому до третини FeTiO3 заміщено на Fe2O3;
- магніїстий (пікроільменіт, ґейкіліт) — MgTiO3;
- марганцевистий (пірофаніт) — MnTiO3;
- ільменіто-магнетит, або титаномагнетит (магнетит з домішкою ільменіту як продукту розпаду твердого розчину);
- урановий — містить до 9,8 % UO3;
- ільменокорунд (гьогбоміт) — Mg(Al,Fe,Ti)4O7;
- лейкоксен — полімінеральний мікрокристалічний агрегат оксидів титану (рутилу, анатазу і брукіту), кінцевий продукт зміни ільменіту.
Походження. Розташування родовищ
Ільменіт утворюється у вигляді дрібних кристалів на початковій стадії магматичної кристалізації як акцесорний мінерал. Походження — пневматолітове, пегматитове, гідротермальне. На земній поверхні стійкий, утворює розсипи. Поширений на півдні Уральских гір (Росія), в Норвегії, Швеції, Фінляндії, в рудах Бушвельдського комплексу в Південно-Африканській Республіці і рудного району Седбері в Канаді. Ільменіт знайдено на Місяці.
Ільменіт в Україні
У межах Українського кристалічного щита розсипні родовища ільменіту і рутилу були відкриті на початку 1950-х. Невдовзі почали їх розробку на Іршанському, Самотканському (Малишевському), Бирзулівському родовищах. Сировинний потенціал України оцінюють у 900 млн т ільменіту і рутилу, що становить близько 30 % зафіксованих світових запасів.
Значення
Головна титанова руда. Використовують для отримання титану і титанових сплавів, виробництва титанових білил, як наповнювач для пластичних мас і емалей; у будівництві — як наповнювач важких бетонів.
Література
- Kupffer A. T. Ilmenit, ein neues Fossil (sammt neuen Spielarten des Zirkon und Gadolinit) aus Sibirien // Archiv für die gesammte Naturlehre. 1827. Bd. 10. P. 1–13.
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wileу, 1944. Vol. 1. P. 404–407.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ільменіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/ilmenite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
- Ільменіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ільменіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ільменіт (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів