Габро
Га́бро (італ. gabbro, від назви місцевості в Італії, регіон Тоскана) — магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода.
Глибинний аналог базальту.
Зміст
Мінеральний склад і властивості
Основні мінерали: плагіоклаз, моноклінний піроксен, олівін, рогова обманка. Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін та інші фельдшпатиди, іноді кварц і ортоклаз.
Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.
Хімічний склад (%): SiO2 — 48,24; Al2O3 — 17,88; Fe2O3 — 3,16; FeO — 5,95; MgO — 7,57; CaO — 10,99; Na2O — 1,55; K2O — 0,89; TiO2 — 0,97.
Густина 2,8–3,2 г/см3. Текстура масивна, однорідна.
Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий.
Поширення
Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.
Масиви габро наявні в континентальних та океанічних областях і мають різний вік від архею
Майже всі габро трапляються в плутонічних тілах, хоч їх можна знайти як грубозернисту фацію деяких лав. Може утворюватися як масивна однорідна інтрузія шляхом кристалізації піроксену та плагіоклазу або як частина шаруватої інтрузії у вигляді кумуляту в результаті осадження піроксену та плагіоклазу.
Важлива частина океанічної кори. Знаходять в офіолітових комплексах у вигляді шаруватого габро, можливо, утворених з відносно невеликих магматичних камер, що лежать під серединно-океанічними хребтами.
Шаруваті габро також характерні для лополітів (великі блюдцеподібні інтрузії переважно докембрійського віку).
В Україні виявлено в межах Українського кристалічного щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — в долинах річок Кальміусу та Кальчику. Родовища габро є в Житомирській області (Головинське, Турчинське, Рудня Шляхова та ін.).
Використання
Відоме в будівельній галузі під торговою назвою «чорний граніт». Важко піддається обробці, що обмежує його застосування.
Використовують як облицювальний і штучний камінь, щебінь.
Часто містить сульфіди хрому, нікелю, кобальту, золота, срібла, платини та міді у кількостях, за яких технічно можливе їхнє вилучення та використання.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Glossary of Geology / Ed. by K. K. Neuendorf, J. P. MehlJr, J. A. Jackson. New York : Springer, 2005. 779 p.
- Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Габро // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Габро (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
