Габро

Га́бро (італ. gabbro, від назви місцевості в Італії, регіон Тоскана) — магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода.

Габро.png

Глибинний аналог базальту.

Мінеральний склад і властивості

Основні мінерали: плагіоклаз, моноклінний піроксен, олівін, рогова обманка. Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін та інші фельдшпатиди, іноді кварц і ортоклаз.

Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.

Хімічний склад (%): SiO2 — 48,24; Al2O3 — 17,88; Fe2O3 — 3,16; FeO — 5,95; MgO — 7,57; CaO — 10,99; Na2O — 1,55; K2O — 0,89; TiO2 — 0,97.

Густина 2,8–3,2 г/см3. Текстура масивна, однорідна.

Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий.

Поширення

Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.

Масиви габро наявні в континентальних та океанічних областях і мають різний вік від архею

Майже всі габро трапляються в плутонічних тілах, хоч їх можна знайти як грубозернисту фацію деяких лав. Може утворюватися як масивна однорідна інтрузія шляхом кристалізації піроксену та плагіоклазу або як частина шаруватої інтрузії у вигляді кумуляту в результаті осадження піроксену та плагіоклазу.

Важлива частина океанічної кори. Знаходять в офіолітових комплексах у вигляді шаруватого габро, можливо, утворених з відносно невеликих магматичних камер, що лежать під серединно-океанічними хребтами.

Шаруваті габро також характерні для лополітів (великі блюдцеподібні інтрузії переважно докембрійського віку).

В Україні виявлено в межах Українського кристалічного щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — в долинах річок Кальміусу та Кальчику. Родовища габро є в Житомирській області (Головинське, Турчинське, Рудня Шляхова та ін.).

Використання

Відоме в будівельній галузі під торговою назвою «чорний граніт». Важко піддається обробці, що обмежує його застосування.

Використовують як облицювальний і штучний камінь, щебінь.

Часто містить сульфіди хрому, нікелю, кобальту, золота, срібла, платини та міді у кількостях, за яких технічно можливе їхнє вилучення та використання.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Glossary of Geology / Ed. by K. K. Neuendorf, J. P. MehlJr, J. A. Jackson. New York : Springer, 2005. 779 p.
  3. Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Габро // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Габро (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶