Біотит

Біотит.jpg

Біоти́т [від прізвища фізика Ж.-Б. Біо (франц. Biot)] — мінерал класу силікатів, алюмосилікат шаруватої будови.

Біотит

Клас мінералу силікати
Колір від жовтого, бурого до чорного, іноді бурувато-зелений
Сингонія моноклінна
Твердість 2–3, 5
Блиск скляний
Густина 3, 02–3, 12 г/см3

Біотит іноді називають «чорною слюдою», на відміну від «білої слюди» — мусковіту. Обидві форми трапляються в одних і тих самих гірських породах, у деяких випадках — поруч.

Історична довідка

Назвав геолог та мінералог Й. Ф. Гаусман (1782–1859; Німеччина) на честь фізика й геодезиста Ж.-Б. Біо, який першим вивчав оптичні властивості слюди.

Міжнародна мінералогічна асоціація класифікувала біотит як мінеральний вид до 1998, коли його статус був змінений на мінеральну групу.

Характеристика

Хімічний склад

Магнезіально-залізиста слюда, хімічна формула: К(Mg, Fe)3 (ОН, F)а [AlSi3О10], або

K(Mg, Fe2+,Mn2+)3[(OH, F)2|(Al, Fe3+,Ti3+)Si3O10], або

K(Mg; Fe2+)3(Al; Fe3+)Si3O10(OH; F)2.

Збагачений залізом член ізоморфного ряду KFe3(OH, F)2 [AlSi3O10], який належить до групи триоктаедричних слюд (залізисто-магнезіальна слюда).

Хімічний склад (%): SiO2 — 36.25; TiO2 — 3.39; Al2O3 — 13.90; Fe2O3 — 6.80; FeO — 14.81; MnO — 0.49; MgO — 11.80; Li2O — 0.03; Na2O — 0.10; K2O — 9.57; Cl — 0.06; H2O — 2.80.

Фізичні характеристики

Колір від жовтого, бурого до чорного, іноді бурувато-зелений. Сингонія частіше моноклінна. Густина 3,02–3,12 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2–3,5. Блиск скляний. Температура кристалізації 600–700 °C.

Добре утворені кристали трапляються рідко, переважно їх спостерігають у пластинчастих лускуватих агрегатах.

Асоціації: кварц, польовий шпат, плагіоклаз, нефелін, мусковіт, піроксен, амфіболи, андалузит, кордієрит, шпінель.

Різновиди

  • біотит 1М, 1Md, 2М1, 2М2, 3Т — політипні модифікації;
  • баріїстий (містить до 7 % ВаО);
  • залізно-титановий (містить до 4 % ТіО2);
  • кальціїстий (містить до 14,3 % СаО);
  • магнезіальний (зайва назва флогопіту);
  • марганцевий (містить до 21,5 % MnO i Mn2O3);
  • нормальний (вміст Mg перевищує вміст Fe);
  • титановий (містить до 13 % ТіО2);
  • хромистий (гіпотетичний біотит із вмістом Cr2O3);
  • цезіїстий (містить до 3 % Cs2O).

Походження. Розташування родовищ

Важливий породотвірний мінерал магматичних, метаморфічних і метасоматичних гірських порід, зокрема, гранітів, сієнітів, діоритів, гнейсів, слюдяних сланців, гранодіоритів, трахітів, мінет. Поширений у пегматитах. В основних породах (базальтах) трапляється дуже рідко. У багатьох метаморфічних породах (контактові роговики, слюдяні сланці, парагнейси, ортогнейси) буває у вигляді дрібнолускуватих, іноді щільних шлірових (див. Шлір) виділень.

Окремі знахідки: в Італії (вулкани Везувій та Монте-Сомма); Росії (південь Уральських гір); США (штати Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Каліфорнія та ін.); Канаді (провінції Онтаріо, Квебек).

Біотит в Україні

В Україні трапляється в багатьох кристалічних породах.

Значення

Промислове значення має гідратизований біотит — вермикуліт.

Використовують як електроізоляційний матеріал, для виготовлення фарб, у косметичній промисловості. Великі кристали цінують колекціонери.

Література

  1. Dana E. S. Dana's System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
  2. Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-forming Minerals : in 5 vol. London : Geological Society, 1963. Vol. 3. P. 55–84.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  5. Біотит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
  6. Mandarino J., Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 10th ed. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 410 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Біотит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біотит (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶