Флогопіт

Флогопіт
Синоніми	слюда магнієва
Клас мінералу	силікати
Колір	червонувато- та жовтувато-бурий, зелений
Форма кристалів	стовпоподібна, короткопризматична, пластинчата
Сингонія	моноклінна
Твердість	2–3
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	2, 8–3, 0 г/см³
Особливі характеристики	діелектрик

Флогопі́т (від грец. φλογερός — вогняний), слюда магнієва — поширений мінерал класу силікатів, підкласу листових силікатів, групи слюд.

Магніїстий різновид біотиту.

Історична довідка

1841 мінералу дав назву і описав мінералог Й. А. Ф. Брейтгаупт (1791–1873; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: KMg₃[AlSi₃O₁₀](F, OH)₂.

Хімічний склад, %: K₂O — 8,52; MgO — 29,38; Al₂O₃ — 11,25; SiO₂ — 45,05; H₂O — 5,37 (за зразком родовища Едвардс, штат Нью-Йорк, США).

Домішки: BaO, Сr₂O₃, Na₂O, P₂O₅, FeO, Li₂O, Fe₂O₃, MnO, CaO, NiO, TiO₂, SrO, Cs₂O.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристали стовпоподібні, короткопризматичні, пластинчаті, часто псевдогексагональні, з грубою штриховкою на гранях призми. Характерні двійники за базопінакоїдом, агрегати лускаті, пластинчаті, зрідка волокнисті. Легко розщеплюється на пружні листочки. Спайність досконала по (001).

Густина — 2,8–3,0 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–3. Колір червонувато- та жовтувато-бурий, зелений. Блиск скляний. На площинах спайності має перламутровий полиск. Діелектрик. Походження — магматичне (див. Магматизм), метаморфічне (див. Метаморфізм), метасоматичне (див. Метасоматичні гірські породи).

Різновиди

За хімічним складом виокремлюють різновиди флогопіту:

барієвий (містить до 1,3 % ВаО);
баріїстий (містить до 2,5 % ВаО);
флогопіт–гекторит (місцева назва проміжного продукту зміни флогопіту, знайденого поблизу м. Гектора, шт. Каліфорнія, США);
залізистий (різновид з Чехії, що містить 6,77 % FeO);
залізний, ферифлогопіт (різновид з пегматитів родовища Теширош, Японія, що містить 14,73 % Fe₂O₃);
манганистий (різновид з родовища Казо-Майн, Японія, що містить до 18,24 % MnO);
натріїстий (різновид з родовища Маутерн, земля Штирія, Австрія, що містить до 6 % Na₂O);
титановий (містить до 9 % ТіО₂);
флогопіт 3Т (політипна тригональна модифікація флогопіту);
флуорфлогопіт (штучний флуористий флогопіт);
тетраферифлогопіти (флогопіти, що містять тривалентне (див. Валентність) залізо у четверній координації; знайдені у лужно-ультраосновних породах Кольського півострова та у карбонатитах Сибіру).

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в контактово-метасоматичних утвореннях і в пегматитових (див. Пегматит) жилах, які перетинають доломітизовані (див. Доломіт) вапняки або інші бідні на кремнезем та залізо-магнезіальні породи; в ультраосновних породах — кімберлітах, перидотитах, лампроїтах і серпентинітах; у метаморфічних породах.

Знайдений у контактово-метаморфізованих та метасоматичних мармурах в Італії (регіон Ломбардія), Шотландії (округ Хайленд), Ірландії (провінція Ленстер), французьких Піренеях, США (штат Колорадо), Російській Федерації (Прибайкалля), трапляється у кімберлітах Південно-Африканської Республіки, Канади, карбонатитах у Мурманській області (Російська Федерація).

Флогопіт в Україні

Присутній у Приазов’ї, в межах Українського кристалічного щита, зокрема, у Вінницькій області (Лукашівське родовище флогопіту).

Значення

Використовують у будівництві, виробництві фарб, як термоізолятор тощо. Флогопіт деяких родовищ — потенційне джерело рідкісних металів.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 632–634.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. флогопіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. P. 666.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Флогопіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флогопіт (дата звернення: 29.04.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Флогопіт

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Хімічний склад

Фізичні властивості

Різновиди

Походження. Розташування родовищ

Флогопіт в Україні

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України