Кордієрит

Кордієри́т [від прізвища мінералога Кордьє (фр. Cordier)] — мінерал класу силікатів, метасилікат магнію та алюмінію.

Кордієрит
Синоніми	дихроїт, іоліт (жоліт), кварц призматичний, поліхроїт, псевдосапфір
Клас мінералу	силікати
Колір	синій або безбарвний
Форма кристалів	призматична
Сингонія	ромбічна
Твердість	7–7, 5
Блиск	скляний, на зламі жирний
Прозорість	прозорий або просвічує
Густина	2, 57–2, 66 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Синоніми: дихроїт, іоліт (жоліт), кварц призматичний, поліхроїт, псевдосапфір та ін.

Історична довідка

Мінерал був відомий А. Г. Вернеру, який називав його «іоліт» — «фіолетовий камінь» — за чорно-блакитний колір. 1809 П. Л. А. Кордьє (1777–1861; Франція) назвав мінерал дихроїтом, тобто двоколірним. Оскільки мінералу насправді властивий плеохроїзм (жовтий — темний синьо-фіолетовий — блідо-блакитний), мінералог та колекціонер Ж. А. А. Лука (1780–1825; Франція) у 1813 перейменував його на кордієрит.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈] або (Mg; Fe²⁺)2Al₄Si₅O₁₈.

Хімічний склад (%): MgO — 13,68; Al₂О₃ — 34,96; SiO₂ — 51,36.

Домішки: FeO, CaO, Na₂O.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Густина — 2,57–2,66 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7–7,5. Колір синій або безбарвний. Риса біла. Блиск скляний. Злам раковистий. Крихкий. Диморфний з індіалітом; утворює ряд із секанінаїтом (багатим на залізо аналогом кордієриту).

Асоціації: андалузит, біотит, гранат, калійний польовий шпат, корунд, мусковіт, силіманіт, шпінель.

Різновиди

У залежності від хімічного складу виокремлюють відміни кордієриту:

бериліїстий — відміна з околиць м. Вежни (край Височина, [Чехія), містить до 1,94 % ВеО;
водний — змінений кордієрит;
кордієрит залізистий — відміна кордієриту з родовища Сасаго (регіон Канто, Японія), містить до 15,5 % FeO;
кордієрит-пініт — змінений кордієрит;
α-кордієрит — кордієрит;
β-кордієрит — штучна низькотемпературна поліморфна модифікація, синтезована за гідротермальних умов;
γ-кордієрит (індіаліт) — магніїстий різновид кордієриту, формула Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈)];
кордфефагіт — кордієрит з підвищеним умістом води та Fe²⁺, прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів; основна знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).

Походження. Розташування родовищ

Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Поширений в термічно метаморфізованих глинистих відкладеннях. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим умістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знайдений також у магматичних гірських породах (андезитах і гранітах).

Знахідки відомі в Німеччині (земля Баварія), Фінляндії (родовища Оріярві та Леппявірта на південному заході країни), Норвегії (губернія Трагемарк), США (штати Каліфорнія, Вайомінг, Південна Дакота, Нью-Йорк, Нью-Гемпшир), Канаді (провінція Манітоба), Мадагаскарі, Зімбабве, Намібії, Індії, Австралії (Північна Територія). У Шрі-Ланці трапляються цінні зразки, які мають попит у ювелірній промисловості.

Кордієрит в Україні

Знайдений у гранітоїдах Бердичівського масиву Волино-Подільського тектонічного блоку Українського кристалічного щита. Значні скупчення кордієриту виявлені у Придніпров'ї.

Значення

Застосовують в ювелірній справі як самостійний дорогоцінний камінь та як імітацію сапфіру, а також як колекційний мінерал; в авіації — як складник поляризаційних фільтрів.

Література

Handbuch der Mineralogie, Band 1 von C. A. S. Hoffmann, Abraham Gottlob Werner und August Breithaupt, 1811. URL: https://books.google.de/books?id=vyJaAAAAYAAJ&pg=PA589#v=onepage&q&f=false
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кордієрит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Кордієрит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кордієрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кордієрит (дата звернення: 10.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Кордієрит

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Хімічний склад

Фізичні властивості

Різновиди

Походження. Розташування родовищ

Кордієрит в Україні

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України