Силіманіт
Силімані́т [від прізвища хіміка Б. Силлімана (англ. Silliman)], бамліт, шпат блискучий, бухольцит, вертит, монроліт — мінерал класу силікатів, підкласу стрічкових силікатів острівної будови.
|
Силіманіт | |
|---|---|
| Синоніми | бамліт, шпат блискучий, бухольцит, вертит, монроліт, фіброліт |
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | сірий, сіро-бурий, блідо-зелений |
| Форма кристалів | голкоподібна |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 6, 5–7, 25 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
| Густина | 3, 24 г/см3 |
Зміст
Історична довідка
Силіманіт уперше описав 1802 як фіброліт мінералог граф Ж.–Л. де Бурнон (1751–1825; Франція) за виявленими на півдні Індії зразками мінералу в формі волокнистих агрегатів, що супроводжують корунд.
1824 мінерал, знайдений поблизу м. Честера (штат Коннектикут, США), науково описав і назвав силіманітом на честь хіміка Б Силлімана (1779–1864; США) хімік та природознавець Дж. Т. Бовен (1803–1828; США)
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула:
- за виданням «Мінералогічний словник» (1975) Є. Лазаренка та О. Винар: Al[6]Al[4]O[SiO4].
- за виданням «Глосарій Флейшера» (англ. «Fleischer’s Glossary»; 2018): Al2SiO5.
Al ізоморфно замінюється Fе3+(не більше 2 %).
Хімічний склад, %: Al2O3 — 63,2; SiO2 — 36,8.
Домішки: Мg, Ti, V, Li, La, Zr, Mn, Ba, Cr.
Фізичні властивості
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює волокнисті, голкоподібні кристали і агрегати, щільні сплутано-волокнисті структури (фіброліт). Спайність довершена. Густина — 3,24 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,5–7,25.
Колір сірий, сіро-бурий, блідо-зелений. Блиск скляний, у волокнистих аґреґатів — з шовковистим відливом. Прозорий і напівпрозорий. Триморфний з кіанітом і андалузитом.
Асоціації: альмандин, андалузит, біотит, кварц, кіаніт, калійний польовий шпат, кордієрит, корунд.
Походження. Розташування родовищ
Утворюється у процесі контактового метаморфізму.
Присутній у високоякісних метаморфічних сланцях, гнейсах і роговиках; рідше — в пегматитах. Трапляється як високотемпературний контактово-метаморфічний мінерал і мінерал кристалічних сланців та гнейсів, багатих на Al2O3. Може накопичуватися у пісках і гравії, які утворюються після руйнування корінних порід.
Типова місцевість для силіманіту — околиці м. Сушіце (Пльзеньський край, Чехія). У Німеччині трапляється в районі Лахер-Зее (земля Рейнланд-Пфальц), у гірських масивах Шпессарт, Фіхтель, Оденвальд, Зібенгебірг та гірському хребті Баварський ліс; в Австрії — в окрузі Інсбрук-Ланд (земля Тіроль). Поширений в районі м. Могок (Верхня М'янма); на землях комуни Бамле, район Телемарк, Норвегія; на височині Кейви (Кольський півострів, РФ); гірському утворенні Кхазі-Гілс (штат Ассам, Індія); у провінції Овернь, Франція; на Землі Ендербі, Антарктида.
Родовища також відомі у США (штати Делавер, Коннектикут, Пенсильванія, Нью-Йорк), Південно-Африканській Республіці, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії, Казахстані, Вірменії.
Силіманіт в Україні
Поширений на території Українського кристалічного щита.
Значення
Основна сировина для одержання кремній-алюмінієвого сплаву силуміну.
Використовують для виготовлення міцних вогнетривів, спеціальних ізоляторів, керамічних виробів тощо.
Прозорі забарвлені різновиди — дорогоцінні камені IV порядку.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Силліманіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/sillimanite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Силліманіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Mandarino J., Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 10th ed. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 410 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Силіманіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Силіманіт (дата звернення: 3.05.2024).
Оприлюднено: 23.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Оновлено: 09.02.2024
