Баварія (земля)

Баварія. Регенсбурзький собор. Джерело ілюстрації: https://whc.unesco.org/en/list/1155/gallery/

Баварія (земля) (Bayern, Freistaat Bayern)
Тип	земля
Адміністративний центр	Мюнхен
Країна	Німеччина
Площа (кв. км)	70542
Чисельність населення (тис.осіб)	13176
Густота населення (осіб на кв.км)	187
Найбільші міста	Мюнхен, Нюрнберг, Аугсбург
Адміністративні кордони	Тюрингія, Гессен, Саксонія, Баден-Вюртемберг
Міжнародні кордони	Чехія, Австрія, Швейцарія

Бава́рія, Вільна держава Баварія (нім. Bayern, Freistaat Bayern) — земля Німеччини.

Назва походить від назви германського племені баварів, що населяли регіон від 6 ст.

Географічне положення

Розташовано на південному сході країни.

Межує на півночі із землею Тюрингія, на північному заході — із землею Гессен, на північному сході — із землею Саксонія, на заході — із землею Баден-Вюртемберг.

Має також міжнародні кордони: на сході — із Чехією, на сході та півдні — з Австрією, на південному заході — зі Швейцарією.

Адміністративний поділ

Поділяється на 7 адміністративних (урядових) округів: Верхня Баварія, Нижня Баварія, Верхній Пфальц, Верхня Франконія, Середня Франконія, Нижня Франконія, Швабія. Включає також 71 земельний, 25 міських районів (округів).

Територія — близько 70 542 км².

Адміністративний центр — м. Мюнхен.

Історична довідка

Найдавніші знахідки в регіоні датують епохою палеоліту.

Сучасна Баварія входила до ареалу розселення кельтів, яких пізніше витіснили германці.

На початку 1 ст. південь опинився під владою Римської імперії. Тоді м. Аугсбург стало центром провінції Реція.

Перші згадки про Баварське герцогство датують 6 ст. 778 Карл І Великий включив його територію до Франкської держави. У цей період поширювалося християнство.

У першій половині 10 ст. Баварія стала фактично незалежною та вступала в збройні конфлікти із сусідніми державами і племенами. З 10 ст. входила до складу Священної Римської імперії германської нації. Було відновлено племінне герцогство. З 1180 встановилася династія Віттельсбахів, яка правила до 1918.

Протягом 14–16 ст. Баварію кількаразово розділяли на окремі герцогства, що тривало до її об’єднання під владою Альбрехта V (1528–1579).

Один із відомих центрів руху Контрреформації.

З 1623 — курфюрство, статус якого підтвердив Вестфальський мир 1648.

Під час Війни за іспанську спадщину 1701–1714 окуповано військами Австрії.

У середині 18 ст. у Баварії, що перебувала під владою курфюрста Максиміліана ІІІ (1727–1777), відбувався бурхливий культурний розвиток. Після його смерті розпочалася війна за баварську спадщину.

З кінця 18 ст. Баварія брала участь у війнах проти Франції. Наслідком стала поразка баварських військ і територіальні втрати на користь Франції. Після зближення з нею виступала на боці Наполеона I Бонапарта.

1806–1813 входила до Рейнського Союзу. 1806 Баварія стала королівством, статус якого було закріплено рішенням Віденського конгресу 1814–1815.

Після остаточної поразки Наполеона І Бонапарта ввійшла до Німецького Союзу.

За австро-прусської війни 1866 підтримувала Австрію. Через поразку потрапила в залежність від Пруссії. 1870–1871 взяла участь у франко-німецькій війні на її боці.

1871 Баварія стала частиною Німецької імперії зі збереженням особливих прав.

За Листопадової революції в Німеччині король Людвіг ІІІ зрікся престолу. Баварію було проголошено вільною державою.

У квітні — травні 1919 існувала Баварська Радянська Республіка.

Протягом 1919–1933 перебувала в складі Веймарської республіки, мала права широкої автономії.

У листопаді 1923 у м. Мюнхені відбувся «Пивний путч».

З утвердженням влади А. Гітлера та встановленням Третього Райху федеративний устрій Німеччини було спершу обмежено, а потім скасовано. У м. Мюнхені розташовано штаб-квартиру Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.

Після Другої світової війни належала до американської зони окупації.

1946 ухвалено Конституцію Вільної держави Баварія.

До складу Федеративної Республіки Німеччини ввійшла 1949 як одна з її земель.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Територію переважно займають пагорби, плоскогір’я та гори. У південній частині простягаються Баварські Альпи, у східній — Баварський Ліс. На півночі розташовано низькогірні масиви Франконський Ліс та Франконський Альб до 800 м заввишки.

Найвища точка регіону та країни загалом — г. Цугшпітце (висота — 2 962 м).

Видобували вугілля кам’яне й вугілля буре. На північному сході відомі значні запаси глин і каоліну. У Баварських Альпах є малопотужні поклади сланців горючих, у Баварському Лісі — графіту. Виявлено також уранові руди.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив різноманітний. Переважають ґрунти бурі лісові, у гірських регіонах — гірсько-лучні, у заплавах і річкових дельтах — алювіальні ґрунти тощо.

Внутрішні води

Головна водна артерія — р. Дунай (довжина в межах Баварії — 380,8 км). Серед інших великих річок — Майн (притока р. Рейну; 407,5 км), Ізар (270,5 км), Інн (обидві — притоки р. Дунаю; 218,7 км).

1992 тут відкрито канал Рейн — Майн — Дунай, що з’єднує Північне море із Чорним морем.

Баварією проходить частина Головного європейського вододілу.

Клімат

Клімат континентальний, з океанічним впливом. Загалом характерні прохолодна зима й помірно тепло літо. Суворіші кліматичні умови спостерігають у Баварських Альпах.

Середня температура січня — близько 0 °C, липня — +18 °C.

Середньорічна кількість опадів — 700–1000 мм, найбільше в теплий період року.

Рослинний та тваринний світ

Флора загалом налічує 4 тис. видів судинних рослин, дві третини території землі вкрито лісами (Баварський, Чеський Ліс). Рослинний покрив представлений ялицевими, чистими ялиновими, буковими, мішаними лісами, лучними, болотними, прибережно-водними фітоценозами. У районі Фрайунг-Графенау (округ Нижня Баварія), уздовж кордону з Чехією, відомий перший національний парк Німеччини «Баварський Ліс» (засновано 1970; площа — 24,9 тис. га), що разом із чеським національним парком «Шумава» (засновано 1991; площа — понад 68 тис. га) утворюють найбільший природний лісовий масив Центральної Європи. Національний парк «Баварський Ліс» розташовано в зоні гранітів і гнейсів, покритих кислими ґрунтами, сприятливими здебільшого для дерев хвойних порід. Майже 95 % його території вкрито лісовими рослинними угрупованнями. Серед вищих рослин переважають різні види ялиці, що ростуть від південних до крайніх північних меж парку. Трав’яний ярус ялицевих лісів густий, але порівняно бідний, у його складі є низка видів папоротеподібних, чорниця звичайна, підмаренник запашний тощо. Південні та південно-західні схили гір на висоті 650–1200 м вкрито здебільшого мішаним лісом, у якому представлено клен, в'яз, ясен, вільха, бук і липа разом із ялиною, ялицею білою, зрідка старими деревами тиса. Трав’яний ярус різноманітний: багато папоротеподібних, вороняче око, тирлич тощо. На території парку представлено також болотні, наскельні, прибережно-водні рослинні угруповання, фітоценози альпійських лук.

Фауна багата й різноманітна. У її складі олень благородний, популяції копитних, рись, видра, куниця, пугач, сич волохатий, сова довгохвоста, ворони, куріпки, глушець, орябок, мухоловка мала, щонайменше 4 види дятлів, зокрема дятел трипалий, тритон гірський, бабки (коромисло лускате) тощо. Моновидові хвойні ліси Баварії потерпають від нашесть жуків родини короїдів.

У м. Мюнхені працює ботанічний сад із дендропарком (засновано 1914; площа — 21,2 га). Майже чверть території займає оранжерейний комплекс із багатими колекціями (понад 2,5 тис. видів). Зокрема, представлено рослини тропіків, вічнозелених лісів і пустель: орхідні, кактусові та інші сукуленти, бромелієві, папоротеподібні тощо. Загалом у колекції нараховують 19,6 тис. різних таксонів рослин.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 13 млн 176 тис. осіб, густота — близько 187 осіб/км².

Склад населення за етнічними групами: німці (86 %), румуни й турки (по 1,3 %) та інші. За релігійними групами: католики (близько 47 %), протестанти (17,2 %) та інші.

За віковими групами: до 18 років — 16,7 % осіб, 18–65 роки — 62,4 %, 65 років і більше — 20,9 %. За статевими групами: чоловіки (49,5 %), жінки (50,5 %).

Переважає німецька мова.

Населення збільшується, 2010 становило понад 12,5 млн осіб. 2021 приріст населення становив 0,12 %.

Найбільші міста: Мюнхен (1,4 млн осіб), Нюрнберг (510 тис. осіб), Аугсбург (296 тис. осіб).

Господарство

Промисловість

Баварія — значний індустріальний та банківсько-фінансовий регіон, на який припадає близько 20% валового внутрішнього продукту країни. Головний промисловий центр — м. Мюнхен, серед інших — Аугсбург, Нюрнберг, Вюрцбург, Інгольштадт.

Основні галузі промисловості: машинобудування (автомобільна, авіаційна, електротехнічна галузі), обробна (нафтопереробна), хімічна, лісова, поліграфічна, харчова й легка (текстильна, швейна) та інші. Розвиненою є сфера інформаційних технологій.

Тут розташовано штаб-квартири компаній оборонно-промислового комплексу: «Ейрбас Дефенс енд Спейс» («Airbus Defence and Space»; поблизу м. Мюнхена), «Краусс-Маффай Вегманн» («Krauss-Maffei Wegmann»; м. Мюнхен); автомобільної промисловості: «Бе-Ем-Ве» («BMW»; м. Мюнхен), «Ауді» («Audi»; м. Інгольштадт); електротехнічної промисловості: «Зіменс» («Siemens»); напівпровідникової промисловості: «Інфінеон Текнолоджіс» («Infineon Technologies»; усе — м. Мюнхен) тощо.

Сільське господарство

Баварія є одним із найпотужніших аграрних регіонів Німеччини. Землі сільськогосподарського призначення становлять майже 3,1 млн га (близько 44 % території), зокрема рілля — 2 млн га, пасовища — 1 млн га.

Найбільше (57 %) угідь зайнято зерновими культурами, 22 % — кукурудзою тощо. Є великі плантації хмелю. Зростає роль органічного сільського господарства.

Розводять велику рогату худобу, коней. Традиційними є свинарство, вівчарство. Популярне молочне тваринництво.

Сфера послуг

Загалом у сфері послуг зайнято близько 70 % населення (2019, оцінка). Розвинено торгівлю (внутрішня, зовнішня), ресторанне й готельне господарство, банківську справу, страхування тощо. Зокрема, м. Мюнхен є провідним центром фінансів, інновацій та бізнесу в Німеччині.

Один із ключових секторів економіки — туризм. Щороку Баварію відвідують 35–40 млн осіб. Усього тут розташовано понад 10 тис. закладів для розміщення туристів. Є відомі термальні, гірськолижні та інші курорти, серед яких — Бад-Боклет, Бад-Грененбах, Бад-Вісзее, Гарміш-Партенкірхен.

Транспорт

Діють міжнародні аеропорти «Мюнхен» імені Ф. Й. Штрауса, «Нюрнберг» імені А. Дюрера, а також аеропорт «Меммінген». Загальний річний пасажиропотік становить понад 50 млн осіб.

Наявна розгалужена мережа залізничних шляхів (понад 6 тис. км). Важливими транспортними вузлами є міста Мюнхен і Нюрнберг. Усього нараховують понад 1 тис. станцій.

Характерна щільна мережа автомагістралей та шосе, що забезпечують міжнародне і внутрішнє сполучення. Протяжність автомобільних шляхів становить понад 40 тис. км.

Виконуються перевезення внутрішнім водним транспортом, найбільше значення мають річки Майн і Дунай. Є низка портів, серед яких — Нюрнберг, Бамберг, Пассау.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Баварська академія наук (засновано 1759; м. Мюнхен) — головний науково-дослідний центр Баварії. У м. Мюнхені базуються товариства сприяння розвитку наук імені М. Планка (засновано 1948) та сприяння прикладним дослідженням імені Й. фон Фраунгофера (засновано 1949). Є також Інститут інтегральних схем (засновано 1985; м. Ерланген), центр інтегрованої науки про білок (засновано 2006; м. Мюнхен), низка обсерваторій.

Освітній процес регулює Баварський закон про освіту й навчання (1960).

Станом на 2021 налічували 4 647 закладів загальної середньої освіти різних типів та 1 721 професійно-технічну школу, де навчалися понад 1,6 млн осіб.

Серед закладів вищої освіти — Вюрцбурзький університет Юліуса та Максиміліана, Мюнхенський університет Людвіга та Максиміліана, Університет Ерлангена — Нюрнберга (засновано 1743), Мюнхенська академія мистецтв (засновано 1808), Мюнхенська вища школа музики і театру, Мюнхенський технічний університет, Український вільний університет, Регенсбурзький університет (засновано 1962), Мюнхенський університет телебачення і кіно (засновано 1966), Аугсбурзький університет (засновано 1970) тощо.

Культура та мистецтво

Баварську державну бібліотеку, розташовану в м. Мюнхені, вважають однією з найбільших універсальних у Європі. Станом на 2021 її фонд становить понад 36 млн одиниць.

Усього в Баварії нараховують понад 1 тис. музеїв, які щороку відвідують понад 19 млн осіб. Найвідомішими є Німецький національний музей (засновано 1852; м. Нюрнберг) — найбільший культурно-історичний музей Німеччини (має 1,3 млн експонатів), Баварський національний музей (засновано 1855) — один із найбільших у Європі музеїв образотворчого мистецтва та історії, Музей п’яти континентів (засновано 1862) — найдавніший етнологічний музей країни, Німецький музей (засновано 1903; усі — м. Мюнхен) — один із найбільших музеїв природознавства й техніки у світі. У центрі м. Мюнхена розташовано музейний квартал Ареал мистецтв. Серед інших відомих музеїв регіону — музей Максиміліана (засновано 1854; м. Аугсбург), Археологічна державна колекція (засновано 1885), Німецький театральний музей (засновано 1910; обидва — м. Мюнхен), Державний музей мистецтва та історії культури (засновано 1913; м. Вюрцбург), Історичний музей м. Бамберга (засновано 1938), Німецький музей історії медицини (засновано 1973; м. Інгольштадт) тощо.

У Мюнхенському національному театрі (відкрито 1818) розташовано головні майданчики Баварського державного оркестру (засновано 1523), Баварської державної опери (засновано 1653) і Баварського державного балету (засновано 1990). Працювали Аугсбурзький державний театр (засновано 1665), театр імені Е. Т. А. Гофмана (засновано 1802; м. Бамберг), державний театр на Ґертнерплац (засновано 1865; м. Мюнхен), Мюнхенський театр маріонеток (засновано 1900), Мюнхенський камерний театр (засновано 1911), Нюрнберзький державний театр (засновано 1905) та інші. Відомі Мюнхенська (засновано 1893) та Нюрнберзька (засновано 1922) філармонії, Мюнхенський (засновано 1945) та Бамберзький (засновано 1946) симфонічні оркестри, а також симфонічний оркестр Баварського радіо (засновано 1949) тощо. Серед концертних залів — Мейстерзингерхол (засновано 1963; м. Нюрнберг), Гаштайг (засновано 1985; м. Мюнхен), Бамберзький концертний та конгрес-хол (засновано 1993).

Тут розташовано такі об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Альпійські доісторичні поселення на палях; Байройта маркграфський оперний театр; Бамберг, місто; баугауз і його місця у Ваймарі, Дессау й Бернау (див. у ст. Баугауз); Віси паломницька церква; замок Нойшванштайн; Регенсбурга старе місто та Штадтамгоф; резиденція єпископа у Вюрцбурзі.

Баварія. Архітектура. Єпископська резиденція у Вюрцбурзі. Фото В. В. Вечерського

З-поміж традиційних фестивалів, що проходять у регіоні — Октоберфест (з 1810; м. Мюнхен), Нюрнберзький фольклорний фестиваль (з 1826), Байройтський фестиваль (з 1876), Мюнхенський оперний фестиваль (з 1875), Мюнхенський міжнародний фестиваль кіношкіл (з 1981), Мюнхенський кінофестиваль, дні Баварського театру (обидва — з 1983), Міжнародний фестиваль фільмів про права людини (з 1999; м. Нюрнберг) та інші. З 1979 у м. Мюнхені щорічно проходить вручення Баварської кінопремії.

Архітектура

Баварія. Архітектура. Середньовічна забудова Нюрнберга з будинком А. Дюрера.
Фото В. В. Вечерського

Баварія. Архітектура. Міст у Вюрцбурзі.
Фото В. В. Вечерського

Архітектура Баварії характерна для регіону Центральної Європи й пройшла традиційні етапи історичного і стильового розвитку: античність, середньовіччя з його стилями романським і готикою; далі від ренесансу до сучасних стилів хай-тек та деконструктивізму. Найвизначніші архітектурні об’єкти краю занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Найдавнішу добу представляють виявлені археологами доісторичні поселення на палях у передгір’ях Альп; у Вайссенбурзі археологічні розкопки виявили споруди античного римського термального курорту. Раннє середньовіччя представлено спорудою крипти собору в Бамберзі (Бамберзький собор Святого Петра та Святого Георгія, 11–13 ст.). Добре збереглася комплексна середньовічна забудова великих торговельних міст, які мали важливе адміністративне й культурне значення: Аугсбург, Бамберг, Вюрцбург, Нюрнберг, Регенсбург. Регенсбурзький собор (13–17 ст.) є найкраще збереженим зразком баварської готики, а кам’яний міст через р. Дунай — визначна інженерна споруда середньовіччя.

Міське середовище столиці Баварії Мюнхена характеризує поєднання пізньої готики з ренесансом і бароко. Паломницька церква Віскірхе поблизу містечка Штайнгадена разом із єпископською резиденцією у м. Вюрцбурзі та маркгафським оперним театром у м. Байройті є пам’ятками бароко світового рівня. Класицизм представлений у м. Мюнхені музейними та іншими громадськими спорудами архітектора Л. фон Кленце та меморіалом Вальгалла (Валгалла; 1842) на р. Дунаї поблизу м. Регенсбурга. історизм 19 ст. репрезентовано фантастичними замками й палацами ексцентричного короля Людвіга ІІ Баварського (1845–1886; тепер Німеччина): Нойшванштайн, Ліндергоф і Герренкімзеє. З ним же пов’язана новаторська споруда театру Р. Вагнера у м. Байройті. У м. Нюрнберзі лишилися зразки архітектури доби націонал-соціалізму (комплекс для проведення масових партійних заходів). На околицях м. Мюнхена зосереджено найхарактерніші взірці різних стильових напрямів повоєнної німецької архітектури: спортивні й видовищні споруди, телевізійна вежа (1968), штаб-квартира й виставковий комплекс компанії «БМВ» тощо.

В. В. Вечерський

Спорт

Культивують футбол, волейбол, баскетбол, бейсбол, гімнастику, теніс, гандбол, зимові види спорту тощо.

Серед значних об’єктів спортивної інфраструктури в м. Аугсбурзі — Розенауштадіон (1951; 28 тис. місць), арена ВВК (2009; 30 тис. місць); у м. Мюнхені — Олімпійський стадіон (1972; 69 тис. місць), Альянц-Арена (2005; 75 тис. місць); у м. Нюрнберзі — стадіон М. Морлока (1928; 44 тис. місць) та інші.

У Баварії проходили різні міжнародні спортивні змагання, зокрема в м. Мюнхені — шахова олімпіада (1958), Літні Олімпійські ігри 1972, чемпіонати світу з футболу (1974, 2006), хокею із шайбою (1975, 1983, 1993), боксу (1982); у громаді Гарміш-Партенкірхен — Зимові Олімпійські ігри 1936; у м. Нюрнберзі — чемпіонати світу з футболу (2006) та хокею із шайбою (2001) тощо.

У м. Мюнхені базується професійний футбольний клуб «Баварія».

Баварія та Україна

Українсько-баварські відносини, закладені 29.01.1990, є чільним складником співпраці України з Німеччиною. Від 1991 діє постійна робоча комісія для взаємодії на міжурядовому рівні. У м. Мюнхені розташовано Генеральне консульство України.

Значний осередок еміграції української. Станом на 2021 тут проживало понад 27 тис. українців. Населення зростає, 2012 становило 19,5 тис. осіб.

Баварія є одним із найбільших торговельних партнерів України серед усіх земель Німеччини, зокрема 2019 експорт становив 367,5 млн євро, імпорт — 525 млн євро.

Від 2015 Україна бере участь у Мюнхенській конференції з безпеки, де розглядають питання російсько-української війни.

Здійснюється культурна й гуманітарна співпраця. 2018 започатковано акцію «Тижні України в Баварії». Зареєстровано різні громадські організації: скаутську організацію «Пласт», Спілку української молоді, Українське лікарське товариство в Німеччині, Українське товариство «Рідна школа» та інші.

Діють українські заклади освіти, зокрема суботні школи в містах Мюнхені, Аугсбурзі тощо. Окрім того, з 1945 у м. Мюнхені розташовано Український вільний університет. Тоді ж у м. Аугсбурзі засновано Українську вільну академію наук.

З Баварією пов’язано життя живописця О. Мурашка, історика В. Щербаківського, педагога Г. Ващенка, військового діяча М. Капустянського, історика й державного діяча Д. Дорошенка, священника І. Гриньоха, політичних діячів І. Мазепи, С. Ленкавського, С. Бандери та Я. Стецька, письменниці Е. Андієвської та інших.

Персоналії

Тут народилися живописець А. Дюрер, поет Г. Сакс, філософ Ф. фон Баадер, фізик Г. Ом, хімік Е. Бухнер, композитор Р. Штраус, письменник Л. Фейхтвангер, композитор К. Орф, поет Б. Брехт, фізик В. Гейзенберг, економіст В. Леонтьєв, біохімік Ф. Лінен, актор К. Юргенс, хімік Е. О. Фішера, Папа Римський Бенедикт XVI, фізики Р. Мессбауер та А. Пензіас, біохімік Р. Губер та інші.

З Баварією пов’язано життя та діяльність композиторів В. А. Моцарта й Р. Вагнера, фізика В. Рентгена, письменників Г. Манна й Т. Манна, механіка Л. Прандтля, хіміка Г. Віланда, фізика А. Айнштайна, фізика М. Планка тощо.

Література

Hessler U. The Munich National Theatre: From Royal Court Theatre to the Bavarian State Opera. München : Bruckmann, 1991. 95 p.
Кулинич І. М. Баварія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. редкол. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. 688 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bavariia
German Football: History, Culture, Society / Ed. by A. Tomlinson, Chr. Young. London; New York : Routledge, 2006. 258 p.
Schiller K., Young Chr. The 1972 Munich Olympics and the Making of Modern Germany. Berkeley : University of California Press, 2010. 348 p.
Hubensteiner B. Bayerische Geschichte: Staat und Volk, Kunst und Kultur. 18 aufl. Rosenheim : Rosenheimer, 2013. 566 p.
Galicka I., Michalska K. Munich & the Bavarian Alps / Izabella Galicka, Katarzyna Michalska. London : Dorling Kindersley, 2014. 336 p.
Гладченко М. М. Профільне навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини. Київ : Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2016. 291 с.
Kirchenmitgliederzahlen Stand 31.12.2020 // Evangelische Kirche in Deutschland. 2021. URL: https://www.ekd.de/ekd_de/ds_doc/Ber_Kirchenmitglieder_2020.pdf
Sport in Kultur und Gesellschaft: Handbuch Sport und Sportwissenschaft / Hrsg. von A. Güllich, M. Krüger. Berlin : Springer Spektrum, 2021. 783 p.
Bayern: Eine Auswahl wichtiger statistischer Daten. Nürnberger : Bayerisches Landesamt für Statistik, 2022. 30 p. URL: https://www.statistik.bayern.de/mam/produkte/statistik_kommunal/2021/09.pdf.
Medien Netzwerk Bayern. URL: https://mediennetzwerk-bayern.de/medienstandort-bayern/#top

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баварія (земля) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баварія (земля) (дата звернення: 29.04.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів