Баварська Радянська Республіка
Бава́рська Радя́нська Респу́бліка (нім. Bayerische Räterepublik), також Мюнхенська Радянська Республіка (нім. Münchner Räterepublik) — самопроголошена невизнана держава в Баварії, що існувала з 06.04.1919 до 03.05.1919.
Передумови створення
Під час Листопадової революції 1918 в Німеччині останній король Баварії Людвіг ІІІ зрікся престолу і виїхав із країни.
08.11.1918 баварський соціалістичний діяч К. Айснер (1867–1919) очолив уряд Баварії, сформований Мюнхенською радою робітничих і солдатських депутатів. Він висунув ідею побудови поміркованого соціалізму зі збереженням приватної власності, демонстративно дистанціювався від політики більшовиків у колишній Російській імперії.
Новий уряд перейменував Королівство Баварія на Народну Державу Баварія. 12.01.1919 в ній відбулися перші вільні, рівні, прямі й таємні вибори за участі жінок. Після поразки на виборах Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини (партії, до якої належав К. Айснер) і формування нового складу парламенту (ландтагу) К. Айснер вирушив до будівлі парламенту, щоб офіційно скласти повноваження. На шляху до парламенту він був убитий монархістом графом А. фон Валлеєм, який покладав на К. Айснера провину за поразку Німеччини у війні й падіння монархії.
Наслідком убивства стали масові заворушення місцевих робітників (незалежних соціал-демократів за підтримки анархістів), які оголосили про перехід влади у свої руки і проголосили Баварію радянською республікою. Сформовані радами робітничих і солдатських депутатів органи влади встановили контроль над м. Мюнхеном і його околицями. Уряд і парламент Народної Держави Баварія евакуювалися до м. Бамберга.
Історичний нарис
Перший уряд Баварської Радянської Республіки 06.04.1919 очолив письменник Е. Толлер (1893–1939). Цей уряд, що складався з окремих соціал-демократів і анархістів, проіснував лише шість днів.
13.04.1919 відбулася спроба державного перевороту з метою скинути Баварську Радянську Республіку. Після придушення цієї спроби Е. Толлер пішов у відставку.
Того ж дня було сформовано новий однопартійний (комуністичний) уряд Баварської Радянської Республіки. Його очолив російський емігрант Євген Левіне. Цей уряд запровадив робітниче самоуправління на всіх підприємствах, проголосив націоналізацію банків, а також розпочав формування Червоної армії за зразком РСФРР для ведення бойових дій проти військ уряду Народної Держави Баварія і бойовиків Фрайкору. Крім того, за зразком РСФРР було створено Надзвичайну комісію для боротьби з контрреволюцією, яка розгорнула репресії проти супротивнків нової влади.
Бойові дії між Баварською червоною армією та урядовими військами перебігали з мінливим успіхом. Перший бій відбувся поблизу м. Дахау у Верхній Баварії — 30-тисячні загони Червоної армії під командуванням Е. Толлера змусили відступити 8-тисячне військо Народної Держави Баварія.
Зазнавши поразки, голова уряду Народної Держави Баварія соціал-демократ Й. Гоффман уклав угоду з генерал-лейтенантом колишньої німецької армії Б. фон Офеном. Очолювані останнім загони Фрайкору чисельністю 20 тис. осіб приєдналися до військ Народної Держави Баварія. Наприкінці квітня війська Фрайкору оточили м. Мюнхен.
26.04.1919 військовий комендант м. Мюнхена Р. Егельгофер узяв у заручники членів окультного Товариства Туле. Серед заручників опинилися впливові аристократи графиня Г. фон Вестарп і князь Г. Турн-і-Таксис. Незважаючи на протести Е. Толлера, 30.04.1919 Р. Егельгофер віддав наказ стратити заручників.
01.05.1919 бійці Фрайкору прорвали оборону м. Мюнхена. Упродовж наступних трьох днів вони ліквідували всі осередки опору. Під час взяття міста війська Фрайкору застосовували артилерію й авіацію, унаслідок чого загинули 606 осіб. Понад половину жертв складали цивільні.
Після завершення боїв Р. Едельгофер був страчений у позасудовому порядку за обвинуваченням у вбивстві заручників. Голова уряду республіки Є. Левіне був засуджений до страти й розстріляний. Інші лідери республіки засуджені до тривалих термінів ув’язнення.
Значення
Конфлікт між самопроголошеним урядом Баварської Радянської Республіки і Народною Державою Баварії та придушення Баварської Радянської Республіки радикалізували політичне життя в Баварії й вплинули на майбутні політичні події у Веймарській республіці в цілому. Одним із безпосередніх наслідків стало зростання ворожості між новозаснованою Комуністичною партією Німеччини (колишньою Незалежною соціал-демократичною партією Німеччини) і Соціал-демократичною партією Німеччини. Падіння Баварської Радянської Республіки і поширення інформації про єврейське походження її лідерів (у більшості випадків воно було вигаданим) призвело до зростання серед населення Баварії проявів антисемітизму. Це стало одним із чинників, які вплинули на популярність заснованої 1919 нацистської партії (див. Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини; Нацизм).
Література
- Hooglund E. J. The Munich Soviet Republic of April, 1919. Orono : University of Maine, 1966. 140 p.
- Mitchell A. Revolution in Bavaria, 1918–1919: The Eisner Regime and the Soviet Republic. Princeton : Princeton University Press, 2015. 374 p.
- Onken W. Silvio Gesell in der Münchener Räterepublik. Eine Woche Volksbeauftragter für das Finanzwesen im April 1919. 2 aufl. Oldenburg : Religion & Kultur, 2018. 110 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Баварська Радянська Республіка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баварська Радянська Республіка (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
