Баадер, Франц Ксавер фон
Ба́адер, Франц Кса́вер фон [ нім. Baader, Franz Xaver von; повне ім’я — Бенедикт Франц Ксавер (нім. Benedikt Franz Xaver); 27.03.1765, м. Мюнхен, Німеччина — 23.05.1841, там само] — філософ, богослов, представник німецького романтизму.
|
Баадер, Франц Ксавер фон (Baader, Franz von) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Бенедикт Франц Ксавер |
| Народження | 27.03.1765 |
| Місце народження | Мюнхен |
| Смерть | 23.05.1841 |
| Місце смерті | Мюнхен |
| Напрями діяльності | філософія, богослов'я |
Життєпис
Народився у сім’ї придворного лікаря.
У 1781–1784 вивчав медицину в університеті Інґольштадта та Іспанському шпиталі м. Відня, згодом понад рік допомагав батькові у лікарській практиці. Усвідомив неможливість реалізувати себе у сфері медицини через надмірне співчуття до страждань пацієнтів; вдався до вивчення мінералогії й хімії.
1786 захистив докторську дисертацію за темою «Про тепло, його розподіл, зв’язок і доставку, особливо при горінні тіла».
За згодою батька у 1788–1892 вивчав гірничу справу у Фрайберзькій гірничій академії. Набував практичного досвіду в промисловості та гірництві в Англії та Шотландії (де мешкав у 1792–1796). У цей же період зацікавився політичними знаннями та філософією.
З 1797 — на різних посадах у державній службі, упродовж 1817–1820 обіймав посаду наглядача шахт. Розробив нову технологію виробництва скла та провадив за нею практичні експерименти. Від 1807 почав читати лекції з гірничої справи в Мюнхенському університеті. 1820 вийшов у відставку.
1814 оприлюднив перше звернення до трьох монархів антинаполеонівської коаліції — Австрії, Росії й Пруссії, головна ідея якого — єдність релігійного й політичного, цінність християнської політики.
З 1826 — почесний професор філософії й теології Мюнхенського університету. 1838 Міністерство внутрішніх справ Баварії заборонило Баадеру читати лекції з релігійної філософії через критику папізму (який філософ вважав ортодоксально-клерикальним абсолютизмом).
Праці Баадера (включно з його щоденниками і листуванням) були зібрані й видані учнями після його смерті, у 1851–1860.
Погляди
На філософію Баадера здійснили вплив погляди Я. Беме, Л.-К. де Сен-Мартена, натурфілософський синтез Ф. Шеллінга.
Ще в ранніх роботах на фізико-математичних засадах розуміння природи висловив новий емпіричний умогляд: у контексті богословської традиції розрізнення об’єкта і суб’єкта дії в природі проголосив необхідність динамічного спостереження за нею. Теплова матерія, за Баадером, є справжньою душею світу, яка засвідчує Бога як єдиного мудрого Творця і володаря Всесвіту.
У своїй філософії Баадер намагався осягнути й пояснити характер таємничих взаємозв’язків між Богом, людиною, духом і природою. Філософські погляди висловлював переважно в афористичній формі, застосовував аналогії й символи.
Основною формою буття визнавав органічне, Бог — першоджерело життя, первісний тип органічного, вічний процес, діяльність; внутрішньо-Божественне життя є оригінальною моделлю для людини і природи. Первісною ідеєю щодо всіх інших способів мислення вважав Божественну Трійцю, оприявнену в тріадах. Стосовно сутності філософії тріадність постає як Бог–дух–природа; істот — як дух–природа–тіло; співвідношення істоти і Творця — як діяч–співдіяч–інструмент; ставлення людини до Бога — як благочестя–богопротивність–безбожність.
Заперечував протиставлення віри і розуму, вважав їх двома функціями людського духу, які не можна ні змішувати, ні розмежовувати. Ситуацію конфлікту між ними вважав насправді протиріччям між двома видами віри: релігійної та віри чистого розуму в знання. Пізнання — одночасно і співдія Божественному розуму і богоусвідомлення.
У кабалістичних традиціях (див. Кабала) Баадер аналізував процес самопізнання як обґрунтування існування через тріаду: вихід з початкового моменту — самопокладання суб’єкта як об’єкта (відображення) — повернення в себе у самоусвідомленні. Бог-Отець виходить із себе, відображається в Сині, який входить в Отця, являючи Дух. Життя Абсолюту — вічне самогенерування, тобто самооновлення при збереженні власної сутності. Вічність — це істинний час, що містить у собі всі три часові виміри в єдності руху і спокою. Час розглядав як зворотній рух до вічності.
Баадер розвинув вчення Я. Беме про андрогіна. Вбачав таємницю і таїнство істинної любові в тому, щоб у шлюбному союзі взаємно допомогти один одному відновити в собі андрогіна — цілісну й чисту людину, ні чоловіка й ні жінку (а єдність половин), що є справжнім розкриттям мікрокосмічності людини (див. Макрокосм і мікрокосм). Надав теоретичне обґрунтування створення Священного союзу через ідею Божественної любові, завдяки якій реалізується Закон.
В етиці спирався на ідеї моральної автономії особистості, чиї вчинки обумовлені спонуками волі.
Серед праць: «Думки про великий взаємозв’язок світового життя». «Обґрунтування етики за допомогою фізики (обидві — 1813) «Fermenta cognitionis» (1822–1825), «Лекції зі спекулятивної догматики» (1828–1836, т. 1–4) тощо. Погляди Баадера часто характеризують як містико-теософські.
Визнання
Ідеї Баадера знайшли розвиток у філософії Г. Гегеля, Ф. Шеллінга, С. К'єркегора, М. Бердяєва, В. Беньяміна, М. Гайдеґґера та ін.
Додатково
Мріяв про Всеєвропейську академію релігійної науки як альтернативу папізму, «науці єзуїтів» та раціоналізму, світському вільнодумству; плекав проект об’єднання східного й західного християнства, формування духовно і релігійно єдиної Європи. У 1820-х з метою знайти підтримку своїм ідеям приїхав до Росії, однак був висланий за межі імперії.
Праці
- Vom Wärmestoff, seiner Vertheilung, Bindung und Entbindung, vorzüglich beim Brennen der Körper: Eine Probeschrift. Wien; Leipzig : Johann Paul Krauß, 1786. 286 S.
- Sämtliche Werke : in 16 Bd. Leipzig : Bethmann, 1851–1860.
- Jugendtagebücher 1786–1793. Paderborn : Schoeningh Ferdinand, 2017. 223 S.
- У к р. п е р е к л. — Баадер Б. Ф-К. Сорок тез релігійної еротики // Мислителі німецького романтизму / Упоряд.: Л. Рудницький, О. Фешовець. Івано-Франківськ : «Лілея-НВ», 2003. 588 с.
Література
- Stammen Th. Franz von Baader (1765–1841) // Politische Theorien des 19. Jahrhunderts / Hrsg. von B. Heidenreich. 2 aufl. Berlin : Akademie Verlag, 2002. S. 605–628.
- Крохмальний Р. Крізь епохи та світи: трансфігурація і трансферність як форми когерентності художнього образу // Українське літературознавство. 2011. Вип. 73. С. 28–37. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ul_2011_73_5
- Baaderiana : in 3 Bd. Paderborn : Ferdinand Schöningh, 2014. Bd. 1: Bonchino A. Materie als geronnener Geist: Studien zu Franz von Baader in den philosophischen Konstellation seiner Zeit. 169 p.
- Тарасюк Л. С. Андрогінізм як поєднання мікрокосму та макрокосму // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2016. Вип. 4. С. 119–126. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exeI21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=filipol_2016_4_18
- Судаков А. К. Метафора духовного ока в религиозном умозрении Франца Баадера // Философия религии: аналитические исследования. 2017. Т. 1. № 1. С. 118–129.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слюсар В. М. Баадер, Франц Ксавер фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баадер, Франц Ксавер фон (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
