Баден-Вюртемберг
Ба́ден-Вю́ртемберг (нім. Baden-Württemberg) — земля Німеччини.
|
Баден-Вюртемберг (Baden-Württemberg) | |
|---|---|
| Тип | земля |
| Адміністративний центр | Штутгарт |
| Країна | Німеччина |
| Площа (кв. км) | 35748 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 11124 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 311 |
| Найбільші міста | Штутгарт |
| Адміністративні кордони | Гессен, Баварія (земля), Рейнланд-Пфальц |
| Міжнародні кордони | Франція, Швейцарія |
Зміст
Географічне положення
Розташовано на південному заході країни.
Межує на півночі із землею Гессен, на півночі та сході — із землею Баварія, на північному заході — із землею Рейнланд-Пфальц.
Має також міжнародні кордони: на заході — з Францією, на півдні — зі Швейцарією.
Адміністративний поділ
Поділяється на 4 адміністративні (урядові) округи: Карлсруе, Тюбінген, Фрайбург, Штутгарт. Включає також 12 регіонів, 35 земельних і 9 міських районів (округів), 1 101 громаду (комуну).
Територія — 35 748 км2.
Адміністративний центр — м. Штутгарт.
Історична довідка
Земля складається з двох історичних регіонів — Бадена й Вюртембергу. Вони належали до ареалу розселення свевів, яких згодом витіснили алемани (див. у ст. Алеманія).
На межі 5–6 ст. ці території входили до Франкської держави, пізніше — до Німецького королівства в складі Священної Римської імперії германської нації. Тоді на землях Бадену існувало графство Брайзахгау (Брайсгау), на землях Вюртембергу — однойменне графство.
1112 створено маркграфство Баден, окремий статус якого зберігався до поділу 1535 на маркграфства Баден-Баден і Баден-Дурлах.
1495 засновано Вюртемберзьке герцогство, столицею якою було проголошено м. Штутгарт. Пізніше зазнало значних руйнувань за Тридцятилітньої війни.
Упродовж 1771–1803 існувало об’єднане маркграфство Баден зі столицею в м. Карлсруе.
Після участі у війнах проти Франції з кінця 18 ст. курфюрст Вюртембергу Фрідріх II (король Фрідріх І; 1754–1816) підтримав Наполеона І Бонапарта й пізніше отримав королівський титул.
Згодом Королівство Вюртемберг і Велике герцогство Баден, проголошені 1806 (статуси зберігалися до встановлення республік 1918), належали до Рейнського Союзу, потім — до Німецького Союзу.
1848 регіони охопили революційні події (див. Весна народів 1848–1849).
1871 Баден і Вюртемберг стали частиною Німецької імперії зі збереженням особливих прав.
Після Листопадової революції в Німеччині у Великому герцогстві Баден було сформовано тимчасовий уряд, який проголосив Народну Республіку Баден. За ухваленою 1919 конституцією, Баден входив до Веймарської республіки із правами широкої автономії. У її складі перебувала також Вільна народна держава Вюртемберг.
З утвердженням Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на їхніх територіях було сформовано гау Баден (від 1941 — Баден-Ельзас) і Вюртемберг-Гогенцоллерн.
Після Другої світової війни новоутворені землі Південний Баден і Вюртемберг-Гогенцоллерн належали до французької зони окупації, Вюртемберг-Баден — до американської. З 1949 — усі в складі Федеративної Республіки Німеччини.
1952 регіони офіційно об’єднано в землю Баден-Вюртемберг.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Рельєф різноманітний. Уздовж західного кордону простягається Верхньорейнська низовина, далі на схід від неї — гірський масив Шварцвальд. На північному заході розташована горбиста місцевість Крайхгау, що переходить у гори Оденвальд. На північному сході пролягає рівнина Гогенлое. На південному сході — горбиста місцевість Верхня Швабія. На північ від неї між річками Дунаєм і Неккаром простягається гірський масив Швабський Альб.
Найвища точка — г. Фельдберг (1 493 м) масиву Шварцвальд.
Запаси корисних копалин обмежені. Відомі родовища кам’яної солі, гіпсу, ангідриту, вапняку, плавикового шпату тощо.
Ґрунти
Ґрунтовий покрив строкатий. Найпоширенішими є бурі лісові ґрунти. Є також алювіальні, підзолисті, дерново-карбонатні та інші ґрунти.
Річки
Серед найбільших річок, що протікають територією Баден-Вюртембергу, — Рейн (437 км), Неккар (права притока р. Рейну; 367 км), Дунай (251 км), Ягст (203 км) і Кохер (обидві — праві притоки р. Неккару; 182 км).
На півдні розташовано Боденське озеро, відоме також як Швабське море.
Клімат
Клімат перехідний від помірного морського на заході до континентального на сході. Варіює також відповідно до рельєфу.
Середня температура січня — +1 °С, липня — +20 °С.
Середньорічна кількість опадів — понад 900 мм, найбільше в гірському регіоні — до 2 000 мм.
Рослинний та тваринний світ
За різними оцінками, тут представлено щонайменше 75 % (понад 50 тис. видів) флори й фауни Німеччини. Значна частка (до 40 %) перебуває під загрозою зникнення.
Переважає лісова рослинність (здебільшого ялинові та букові ліси), що займає 38 % території регіону. Гірський масив Шварцвальд переважно вкрито хвойними лісами, утвореними ялиною європейською, або смерекою, ялицею білою, сосною звичайною; схили г. Фельдберг — чистими буковими лісами. Найпоширенішими серед рослин є бук лісовий, ліщина звичайна, граб звичайний, дерен звичайний, черешня та інше.
Наявні всі основні групи тварин: ссавці (рукокрилі, вивірки, свиня дика тощо), птахи, плазуни, земноводні, комахи тощо.
Розвинена система охорони природи, зокрема екологічна мережа, утворена системою біотопів (понад 1 тис. об’єктів).
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 11 млн 124 тис. осіб, густота — 311 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами: німці (83,6%), турки (2,3 %), італійці (1,6 %), румуни (1,5 %) та інші. За релігійними групами (2010, перепис): католики (37,6 %), протестанти (34,1 %) та інші.
За віковими групами (2021, оцінка): до 18 років — 17,1 % осіб, 18–65 роки — 62,1 %, 65 років і більше — 20,8 %. За статевими групами: чоловіки (49,6 %), жінки (50,4 %).
Переважає німецька мова.
Населення збільшується, 2010 становило понад 10,7 млн осіб. 2021 приріст населення становив 0,2 %.
Найбільші міста (2021, оцінка): Штутгарт (626 тис. осіб), Мангайм (Мангейм; 311 тис. осіб), Карлсруе (306 тис. осіб).
Господарство
Промисловість
Баден-Вюртемберг — значний індустріальний регіон країни, один із найбільш інноваційних у Європейському Союзі. Промисловість забезпечує близько 38 % внутрішнього валового продукту. Виробничі центри зосереджено в долині р. Неккару, між містами Есслінген-ам-Неккар, Штутгартом і Гайльбронном. Високотехнологічні підприємства сконцентровано в м. Штутгарті. Основні галузі промисловості: машинобудування (приладобудування, автомобільна, електротехнічна галузі), поліграфічна, харчова, легка та інше. Зростає сектор інформаційних технологій.
Тут розташовано штаб-квартири машинобудівних компаній: «Трумпф» («Trumpf»; м. Дітцинген); «Путцмайстер Холдинг Ге-ем-бе-Ха» («Putzmeister Holding GmbH»; м. Айхталь); автомобільної промисловості: «Порше АГ» («Porsche AG»), «Мерседес-Бенц Груп АГ» («Mercedes-Benz Group AG»; обидві — у м. Штутгарті), «Ауді Спорт Ге-ем-бе-Ха» («Audi Sport GmbH»; м. Неккарзульм); електротехнічної промисловості: «Роберт Бош Ге-ем-бе-Ха» («Robert Bosch GmbH»; м. Герлінген); текстильної промисловості: «Гуго Босс АГ» («Hugo Boss AG»; м. Метцинген) тощо.
Сільське господарство
Станом на 2020 землі сільськогосподарського призначення становили 1,4 млн га (близько 40 % території), зокрема рілля — 810 тис. га, пасовища — 546 тис. га. Найбільше (майже 58 %) угідь зайнято зерновими культурами. Баден-Вюртемберг — другий за значенням центр виноградарства в Німеччині, площа виноградників становить понад 27 тис. га. Розвиваються садівництво (генерує до 30 % загального врожаю) та плодівництво.
Зростає роль органічного сільського господарства.
Вирощують велику рогату худобу, свиней, овець і свійську птицю. Від 2010 збільшується виробництво яєць, 2021 їхня кількість становила 692 млн штук.
Сфера послуг
У сфері послуг зайнято 67 % населення (2019, оцінка). Розвинено торгівлю (внутрішня, зовнішня), ресторанне й готельне господарство, банківську справу, бізнес-консалтинг, страхування тощо. Динамічно зростає сектор ІТ-послуг.
Серед провідних фінансових інституцій, що базуються в м. Штутгарті, — один із найбільших банків країни «Ландесбанк Баден-Вюртемберг» («Landesbank Baden-Württemberg») та друга за значенням німецька фондова біржа.
Чільна галузь економіки — туризм. Щороку регіон відвідують понад 20 млн осіб. Є низка відомих курортів, зокрема м. Баден-Баден.
Транспорт
Діє міжнародний аеропорт «Штутгарт» (середній річний пасажиропотік — понад 6 млн осіб), невеликі аеропорти, що обслуговують внутрішні авіалінії. Розгалужена мережа залізничних шляхів (понад 4 тис. км). Налагоджено високошвидкісне сполучення з різними містами Німеччини. Важливий транспортний вузол — м. Штутгарт.
Характерна досить щільна мережа автомагістралей. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 25 тис. км.
Головні водні шляхи — річки Рейн і Неккар.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Гайдельберзька академія наук (засновано 1909; м. Гайдельберг) — основний науково-дослідний центр Баден-Вюртембергу. Усього більш як 100 наукових установ.
Станом на 2021 налічували 4 004 заклади загальної середньої освіти, 787 професійно-технічних шкіл, де навчалися понад 950 тис. осіб.
Серед закладів вищої освіти — Гайдельберзький університет, Фрайбурзький університет, Тюбінгенський університет Ебергарда Карла, Гоенгаймський університет (засновано 1818), Штутгартський університет (засновано 1829) Штутгартська вища школа музики й театрального мистецтва (засновано 1857; усі — у м. Штутгарті), Констанцький університет (засновано 1966; м. Констанц), Мангаймський університет (м. Мангайм) та Ульмський університет (обидва засновано 1967; м. Ульм), кіноакадемія Баден-Вюртембергу (засновано 1991; м. Людвігсбург) тощо.
Культура та мистецтво
Вюртемберзьку земельну бібліотеку, розташовану в м. Штутгарті, вважають однією з найбільших у Німеччині. Станом на 2021 її фонд становив більш як 6 млн одиниць зберігання. Великою також є Баденська земельна бібліотека в м. Карлсруе, що містить понад 2 млн одиниць.
Усього в Баден-Вюртембергу нараховують більш ніж 1 тис. музеїв, які щороку відвідують понад 14 млн осіб. Найвідомішими в м. Штутгарті є державні музеї природничої історії (засновано 1791) та Вюртембергу (засновано 1862), галерея Штутгарта (засновано 1843); у м. Мангаймі — Кунстгалле (засновано 1909); у м. Карлсруе — Баденський державний музей (засновано 1919); у м. Констанці — Археологічний музей Баден- Вюртембергу (засновано 1990) тощо.
Баденський державний театр (засновано 1808) у м. Карлсруе об’єднує оперу, балет, оркестр, народний та молодіжний театри. Штутгартський державний театр (засновано 1912) своєю чергою включає державну оперу, оркестр, балет і театр. Одним із найстаріших у країні є Мангаймський національний театр (засновано 1777). Загалом станом на 2017 діяло понад 40 театральних установ. Серед інших відомих закладів — Штутгартський філармонічний оркестр (засновано 1924), Штутгартський камерний оркестр (засновано 1945), камерний оркестр Південно-Західної Німеччини (засновано 1950; м. Пфорцгайм), Лідергалле — культурний конгрес-центр (засновано 1956; м. Штутгарт), Штутгартський камерний хор (засновано 1968), центр мистецтв і медіа (засновано 1989; м. Карлсруе) тощо.
Архітектуру представлено добре збереженою історичною забудовою міст низки міст. Найвизначніші об’єкти занесено до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міста Карлсруе й Мангайм розплановано й забудовано як цілісні ансамблі в стилі бароко. У містах Брухзалі, Людвігсбургу, Раштаті, Штутгарті також збережено відповідні князівські палаци з парками. Готичний (див. Готика) собор у м. Ульмі, який будували 1377–1543 та 1844–1890, має найвищу у світі церковну вежу (висота — 161,5 м). Зразком неоготики є реконструйований середньовічний замок Гогенцоллерн (1852–1867; архітектор — Ф. Штюлер).
Повоєнний експресіонізм представлено житловим комплексом «Ромео і Джульєтта» (1955–1959; архітектор — Г. Шарун) у м. Штутгарті. Розвиток постмодернізму в Європі наприкінці 20 ст. завершує нова будівля Штутгартської вищої школи музики й театрального мистецтва (1993–1994; архітектор — Дж. Стірлінг).
Тут розташовано такі об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Альпійські доісторичні поселення на палях; Маульбронна монастирський комплекс; Райхенау; Великі курортні міста Європи, Римської імперії кордони; Ле Корбюзьє архітектурна спадщина — визначний внесок у становлення модернізму; Печери та мистецтво льодовикового періоду у Швабському Альбі.
2014 до реєстру нематеріальної культурної спадщини Німеччини включено Швабсько-алеманський карнавал, що утвердився як самостійне явище на початку 20 ст. Традиційними вважають народний фестиваль Каннштаттер (з 1818; м. Штутгарт), Шветцингенський фестиваль класичної музики, Міжнародний кінофестиваль Мангайм — Гайдельберг (обидва — з 1952), Штутгартський міжнародний фестиваль анімаційних фільмів (з 1982), Штутгартський фестиваль бароко (з 1987, спочатку відомий як міжнародний фестиваль старовинної музики), міжнародний музичний фестиваль «Гайдельберзька весна» (з 1997), Міжнародний кінофестиваль «Дні незалежності» у м. Карлсруе (з 1998) тощо.
Спорт
Культивують футбол, гандбол, баскетбол, волейбол, теніс, легку атлетику, регбі, автомобільний спорт, зимові види спорту та інше. Серед значних об’єктів спортивної інфраструктури в м. Штутгарті — Мерседес-Бенц Арена (1933; 60,4 тис. місць); у м. Фрайбург-ім-Брайсгау — стадіон Європа-Парк (2021; 34,7 тис. місць); у м. Констанці — стадіон Бодензее (1935; 25 тис. місць); у м. Ульмі — Дунайський стадіон (1925; понад 19 тис. місць); у м. Тітізе-Нойштадті — лижний трамплін Хохфірст (1950); у громаді Гінтерцартен — Адлерський лижний стадіон (1924) тощо.
Поблизу м. Гокенгайма є траса Гоккенгаймринг для перегонів, на якій проводили чемпіонати Формули-1.
Окрім того, у Баден-Вюртембергу проходили різні міжнародні спортивні змагання, зокрема чемпіонати світу з футболу (1974, 2006) та легкої атлетики (1993) тощо.
Персоналії
Тут народилися теолог Ф. Меланхтон, філософи Я. Ф. фон Абель, Г. Гегель, Е. Целлер, М. Гайдеґґер і М. Горкгаймер, поети Й. Гельдерлін і Г. Гервег, біолог К. Е. фон Мартенс, винахідник Р. Бош, політичний діяч К. Кізінгер, композитор Г. Лахенман, спортсмени Б. Бекер та Ш. Граф та багато інших. З Баден-Вюртембергом пов’язано життя хіміка П. Вальдена, політичного діяча Ф. фон Папена тощо.
Література
- Kullen S. Baden-Württemberg. 3 aufl. Stuttgart : E. Klett, 1989. 328 p.
- Weber R., Wehling H.-G. Baden-Württemberg: Gesellschaft, Geschichte, Politik. Stuttgart : Kohlhammer, 2006. 321 p.
- Bausinger Н. Der herbe Charme des Landes. Gedanken über Baden-Württemberg. 4 aufl. Tübingen : Klöpfer & Meyer, 2011. 206 p.
- Іванцова З. А. Організація місцевого самоврядування у ФРН. Загальна характеристика місцевого самоврядування у землі Баден-Вюртемберг // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2016. Вип. 6 (1). С. 53–56.
- Bevölkerung nach Religionszugehörigkeit und kirchlichen Verhältnissen // Statistisches Landesamt Baden-Württemberg. URL: https://www.statistik-bw.de/BildungKultur/Kultur/KU_Religion.jsp
- Kelten Land Baden-Wurttemberg. URL: https://www.keltenland-bw.de/
- Mannheimer Sommer // Schwetzingen. URL: https://www.visit-schwetzingen.de/en/culture/music-festivals/mannheimer-sommer
- Museen // Stuttgart (офіційний сайт). URL: https://www.stuttgart.de/kultur/kulturelle-vielfalt/museen.php
- Musik Podium Stuttgart. URL: https://musikpodium.de/index.php/de/hofkapelle-stuttgart
- Nationaltheater Mannheim. URL: https://www.nationaltheater-mannheim.de/?PID=211
- Staatliche Hochschule für Musik und Darstellende Kunst Stuttgart. URL: https://www.hmdk-stuttgart.de/home/
- Staatsoper Stuttgart. URL: http://www.oper-stuttgart.de/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Баден-Вюртемберг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баден-Вюртемберг (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
