Бабки (Odonata)
hydro.JPG)
_mating._(38249330456).jpg)
.jpg)
Ба́бки (Odonata) — ряд крилатих комах класу комахи типу членистоногі.
Зміст
Таксономія і характеристика
Ряд складають три сучасні підряди: рівнокрилі бабки (Zygoptera), різнокрилі бабки (Anisoptera) та анізозігоптери (Anisozygoptera). Різноманіття в світовій фауні становлять близько 3000 видів рівнокрилих бабок, що належать до понад 30 родин, та близько 3000 видів різнокрилих бабок із 11 родин. В Україні відомо 77 видів бабок, з яких 50 — з п’яти родин [коромислові (Aeshnidae), дідкові (Gomphidae), кордулегастрові (Cordulegastridae), кордуліїди (Corduliidae), бабкові (Libellulidae)] підряду різнокрилих бабок, 27 — з чотирьох родин [красуневі (Calopterygidae), люткові (Lestidae), плосконіжкові (Platycnemididae) та стрілкові (Coenagrionidae)] підряду рівнокрилих бабок. Тіло видовжене й часто яскраво забарвлене, чотири крила мають густе жилкування, черевце довге й здебільшого вузьке. Фасеткові очі бабок великі, натомість антени маленькі, відповідно зір краще розвинений, ніж нюх. Бабки є виключно хижаками, які, здебільшого полюють на комах. Личинки більшості видів розвиваються у воді й мають маску (особливий орган для захоплення здобичі, що походить з нижньої губи). Розвиваються бабки з неповним перетворенням.
Рівнокрилі бабки мають схожі за формою і жилкуванням передні та задні крила, які складають над черевцем. Комахи стрункі, з дуже тонким і видовженим черевцем, літають неквапливо серед рослин та поблизу води. Личинки рівнокрилих бабок здійснюють газообмін і плавають за допомогою трьох листкоподібних хвостових придатків, розташованих на кінці черевця.
Різнокрилі бабки мають передні крила вужчі за задні. Види фауни України з цієї групи відрізняються від рівнокрилих бабок більшими розмірами, кремезнішою статурою й сильним польотом. У спокої тримають крила розведеними по боках. Величезні фасеткові очі різнокрилих бабок торкаються одне до одного у більшості представників і займають майже всю голову. Личинки різнокрилих бабок не мають хвостових придатків для дихання, газообмін відбувається в задній кишці, в яку вони періодично засмоктують воду. Завдяки різкому випорскуванню води із задньої кишки личинки різнокрилих бабок здатні реактивно пересуватися.
Підряд анізозігоптери представлений лише одним сучасним родом з кількома видами, які мешкають у гірських регіонах континентальної Азії та в Японії. Дорослі комахи та їхні личинки зовні більше нагадують різнокрилих бабок, проте як і рівнокрилі бабки мають однакові за формою і жилкуванням крила, які складають плоско над черевцем.
Спосіб життя та екологія
Бабки належать до амфібіотичних комах, розвиток яких відбувається спочатку у водному, а потім у наземному середовищах. Форма тіла й забарвлення личинок залежать від особливостей місця їхнього мешкання. Личинки, які мешкають на дні водойм серед мулу і піску мають коротке, часто сплощене вкрите довгими волосками тіло, маленькі очі, довгі ноги й антени; орієнтуються переважно за механічними стимулами. Деякі личинки з циліндричним тілом, що закінчується видовженою дихальною трубкою, здатні закопуватися в ґрунт. Личинки (живуть в товщі води серед рослин) позбавлені тонких волосків на тілі, але мають великі очі, короткі ноги й антени, керуються переважно зоровими стимулами. Спектр здобичі залежить від розмірів личинки й охоплює водних протистів, молюсків, плоских червів, членистоногих, амфібій та риб. Бабки проходять від 8 до 18 личинкових стадій (залежно від виду) розвитку, який триває від кількох місяців до кількох років, після чого перетворюються на крилату стадію. Окрилення відбувається в наземному середовищі, на рослинах, камінні або ґрунті, й може тривати кілька годин. Після линяння залишається личинкова шкірка (екзувій), за якою можна визначити вид бабки. Залежно від виду дорослі бабки надають перевагу різним типам прісних та солонуватих водойм: тимчасовим та постійним озерам, болотам, річкам, струмкам, заплавам, копанкам та каналам, заповненим водою кар’єрам тощо. Деякі види потребують наявності біля водойми певних рослин, в які вони відкладають яйця. Багато видів відкладають яйця безпосередньо у воду — в польоті або сидячи на субстраті. Крилаті комахи тримаються біля водойми, в яких розвивалися як личинки, або відлітають від неї на певну відстань. Деякі види здатні мігрувати на сотні та тисячі кілометрів у пошуках місць, придатних для розмноження.
Поширення
Поширені на всіх континентах окрім Антарктиди. Найвище видове різноманіття властиве тропікам.
Значення
Бабки живляться личинками кровосисних комарів, що впливає на скорочення чисельності популяцій останніх. Бабки є важливими біоіндикаторами стану екосистеми (завдяки їхній чутливості до забруднення води органікою та пестицидами, деградації оселищ внаслідок зміни гідрологічного режиму водойми, осушення боліт, знищення водної та прибережноводної рослинності, посуху тощо). Великі розміри тіла, відносно невелика кількість та простота визначення видів, тяжіння до місць виплоду роблять бабок зручним об’єктами для оцінки якості середовища та його стану.
Охорона
До Червоної книги України занесено 12 видів бабок: 8 зі статусом «Вразливий», 3 — «Зникаючий», 1 — «Рідкісний».
Додатково
Латинська назва ряду "Odonata" походить з грецької мови: ὀδών (odṓn) — зуб і характеризує наявність зазубрених мандибул (верхніх щелеп) у дорослих особин. Латинські назви підрядів походять від грецьких слів ζυγός, zugós — однаковий і ἄνισος, anisos — неоднаковий та πτερά, pterá — крила. Перші комахи, схожі на сучасних бабок, достовірно відомі з кам’яновугільного періоду палеозойської ери (близько 325 млн років тому). Найбільші за розмірами (розмах крил до 71 см, тіло видовжене) комахи на Землі на той час, що були єдиною групою повітряних хижаків. Перші справжні бабки з’явилися в пермському періоді палеозойської ери (близько 250 млн років тому). Найбільше таксономічне різноманіття бабок — 250 та 65 млн років тому.
Література
- Вестник зоологии. 2002. № 15: Горб С. М., Павлюк Р. С., Спурис З. Д. Бабки (Odonata) Украины: фаунистический обзор. 154 с.
- Brooks S., Brooks St. Dragonflies. London : Collins, 2008. 312 p.
- Червона книга України. Тваринний світ / За заг. ред. І. А. Акімова. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 624 с.
- Матушкіна Н. Бабки (Odonata) Центральної України. Польовий атлас-визначник найпоширеніших видів. Київ : Талком, 2019. 104 с.
Покликання на цю статтю: Матушкіна Н. О. Бабки (Odonata) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабки (Odonata) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
