Антени
Анте́ни, сяжки, вусики — парні рухомі придатки на голові членистоногих. Іннервуються підглотковим ганглієм або навкологлотковими комісурами (нервовими з’єднаннями). У ембріогенезі розвиваються з придатків другого головного сегмента. Наявні в ракоподібних, багатоніжок, частини прихованощелепних і комах. Будова антен різноманітна і є діагностичною ознакою для тварин на різних таксономічних рівнях. Існує загальний план будови, що є спільним для всіх типів антен: перший членик (скапус, або руків’я), другий — педицелум, або ніжка, решту розглядають разом (флагелум, або джгутик). До скапуса прикріплюється м’яз, що рухає антену, рухи флагелума забезпечують м’язи, розміщені між руків’ям і джгутиком. На антенах міститься багато (іноді кілька десятків тисяч) сенсил, завдяки яким антени виконують функції органів чуття: дотику, нюху, смаку, слуху, терморецепції, сприйняття вологості й світла. Зрідка антени використовуються як органи локомоції чи захоплення здобичі, утримування самиці під час спарювання чи будь-чого (наприклад, бульбашок повітря павуками-сріблянками). Зазвичай у личинок антени менші за розмірами, ніж у імаго.
Література
- Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних : у 2 кн. Київ : Либідь, 1996. Кн. 2. 320 с.
- Федоренко В. П., Покозій Й. Т., Круть М. В. Ентомологія. Київ : Фенікс, 2013. 342 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Антени // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антени (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів