Ареал мистецтв
Ареа́л мисте́цтв (нім. Kunstareal) — музейний квартал у центрі м. Мюнхена (Німеччина), у якому зосереджено музеї світового і європейського рівнів: Стара пінакотека і Нова пінакотека, Пінакотека сучасності, Мюнхенська гліптотека, Державне зібрання графіки, Державне античне зібрання, Музей копій класичної скульптури, художній музей Брандгорст, міська галерея Ленбаххаус, Державний музей єгипетського мистецтва.
Історична довідка
Музейний квартал розпочав формувати король Баварії [див. Баварія (королівство)] Людвіг І. Першою будівлею Ареалу мистецтв стала Гліптотека (1816–1830), яку збудував архітектор Л. фон Кленце на північному боці площі Кенігсплац (нім. Königsplatz). Навпроти Гліптотеки з південного боку 1838–1848 архітектор Г. Ф. Зібланд (1800–1873, Німеччина) спорудив будівлю для Королівського античного зібрання (тепер Державне античне зібрання). Із заходу Кенігсплац замкнули Пропілеї (1846–1860) архітектора Л. фон Кленце. Для надання цим спорудам вигляду античних храмів (див. Антична культура; Мистецтво античне) було використано іонічний ордер, коринфський ордер і доричний ордер відповідно. 1836 у кварталі по сусідству з Кенігсплац — на вул. Барерштрассе — було закладено Стару пінакотеку (архітектор Л. фон Кленце), напроти якої 1853 за проектом Ф. фон Гертнера (1791–1847, Німеччина) й А. фон Фойта (1801–1870, Німеччина) розпочалося будівництво Нової пінакотеки. Під час Другої світової війни споруда була повністю зруйнована, тому на її місці 1981 з’явилася модерністська (див. Модернізм) будівля за проектом архітектора А. фон Бранки (1919–2011). Обидві пінакотеки діагонально сполучаються з площею Кенігсплац, утворюючи простір Ареалу мистецтв. Згодом до нього ввійшли нові музеї, розташовані в межах музейного кварталу.
Характеристика
Мюнхенська Гліптотека (нім. Münchenen Glyptothek) — художня галерея, де представлено античну скульптуру від 7 ст. до н. е. до початку 5 ст. Початок колекції датовано 1804. Перлинами зібрання є «Фавн Барберіні» (бл. 220 до н. е.); егінети — фігури з фронтону храму Афіни Афайї (бл. 500 до н. е.) з грецького острову Егіна; «Аполлон Тенейський» (бл. 560 до н. е.).
У Державному античному зібранні (нім. Staatliche Antikensammlungen) представлена одна з репрезентативних колекцій античного декоративно-ужиткового мистецтва, а також скульптури невеликого формату. В основі зібрання — експонати Людвіга І й Альбрехта V. Колекція античних ваз є однією із найвидатніших у світі: експозиція налічує вироби від мікенських (див. Мікени) ваз 14 ст. до н. е. до кубка-діатрета 4 ст. н. е. — зокрема, кілік із чорнофігурним розписом Ексекія «Діоніс у човні», або «Чаша з очима» (бл. 530 до н. е.), кілік-білінгва «Діоніс» (520 до н. е.) Ольтоса (525–500 до н. е.), амфори з червонофігурним розписом Евфіміда тощо.
Стара пінакотека (нім. Alte Pinakothek) — художній музей Мюнхена, який входить до десятки найкращих картинних галерей світу.
Початок колекції пов’язують із роками правління баварського герцога Вільгельма ІV (1508–1550). У Старій пінакотеці експонують лише живопис. У постійній експозиції перебуває близько 800 картин найвищої цінності.
Нова пінакотека (нім. Neue Pinakothek) — картинна галерея, де представлено європейське мистецтво 18–19 ст. Заснована Людвігом І. У Новій пінакотеці експонують не лише живопис, а й скульптуру. У фондах музею перебуває понад 3 000 картин і 300 скульптур. З них експоновано понад 400 картин і понад 50 скульптур від класицизму до ар-нуво.
Державне графічне зібрання (нім. Staatliche Graphische Sammlung) — один із найбільших музеїв графіки у світі. Музейні фонди налічують понад 400 тис. аркушів малюнку і друкованої графіки від 15 до 20 ст. Започаткував колекцію 1758 курфюрст Пфальцу Карл Теодор (1724–1799). Уперше її відкрито для публіки 1839 в будівлі Старої пінакотеки. 1874 зібрання отримало статус музею. З 2002 у Пінакотеці сучасності музею виділено власні виставкові зали.
Музей копій класичної скульптури (нім. Museum für Abgüsse Klassischer Bildwerke) засновано 1869. Зібрання складається з більш ніж 1800 гіпсових копій античних скульптур, а також фототеки (понад 100 тисяч світлин). Під час Другої світової війни музей був зруйнований. Нині розташований у Будинку інститутів культури Мюнхена.
У Музеї Брандгорста (нім. Museum Brandhorst) представлено мистецтво 20 ст.: поп-арт (Е. Воргол), відеоінсталяції [Р. Гобер (нар. 1954), Д. Герст (нар. 1965)]. Відкритий 21.05.2009 в модерністській будівлі, розташованій у північно-східному куті Ареалу мистецтв. Назву отримав від колекції сучасного мистецтва, яку зібрало подружжя Уно й Анетт Брандгорсти та подарувало 1999 м. Мюнхену. Колекція нараховує понад 1000 робіт художників 20 і 21 ст.
Міська галерея Ленбаххаус (нім. Städtische Galerie im Lenbachhaus) — художній музей Мюнхена, розташований на віллі німецького художника Ф. фон Ленбаха (1836–1904, Німеччина) поряд із Пропілеями. Вілла, збудована 1887–1891 за проектом архітектора Г. фон Зейделя (1848–1913, Німеччина), є пам’яткою архітектури. У музеї експонують роботи Ф. фон Ленбаха, однак основну частину експозиції становить німецьке мистецтво від середньовіччя до сучасності. У музеї найбільша у світі колекція робіт із серії «Синій вершник».
Пінакотека сучасного мистецтва (нім. Pinakothek der Moderne) — найбільший музейний комплекс Ареалу мистецтв (12 тис. м2). У ньому об’єднано 4 музеї: заснована 1925 Нова колекція (нім. Die Neue Sammlung) із Державного музею прикладного мистецтва Німеччини — першого у світі музею дизайну з найбільшою колекцією промислового дизайну (понад 70 тис. об’єктів), Колекція сучасного мистецтва, Державне графічне зібрання Мюнхена та Архітектурний музей Мюнхенського технічного університету.
Державний музей єгипетського мистецтва (нім. Staatliches Museum Ägyptischer Kunst), відкритий 16.09.2002, — єдиний за межами Єгипту музей у світі, що спеціалізується лише на експонатах Стародавнього Єгипту. Нараховує близько 8 000 об’єктів. Початок колекції заклав 16 ст. баварський герцог Альбрехт V (1528–1579). Як самостійний заклад функціонує з 1970. 2013 музей отримав нове приміщення площею 1,8 тис. м2 для постійних експозицій і ще 400 м2 — для виставкових.
Література
- Седова Т А. Старая пинакотека в Мюнхене. Москва : Искусство, 1990. 278 с.Walz M. Handbuch Museum: Geschichte, Aufgaben, Perspektiven. Stuttgart : J. B. Metzler, 2016. 424 p.
- Ермакова Л. И., Суховская Д. Н., Яшан Т. В. Становление и развитие креативных индустрий на примере Германии // Концепт. 2017. № 55. С. 43–46. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-i-razvitie-kreativnyh-industriy-na-primere-germanii
- Art and the Challenge of Markets : in 2 vol. / Ed. by V. Alexander, S. Hägg, S. Häyrynen et al. Cham : Palgrave Macmillan, 2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гончарова О. М. Ареал мистецтв // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ареал мистецтв (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
