Антимоніт
Антимоні́т (від лат. antimonium — сурма) ― мінерал, стибій(+3) сульфід.
Антимоніт | |
---|---|
Клас мінералу | сульфіди |
Колір | свинцево-сірий |
Форма кристалів | стовпчасті й голчасті призматичні |
Сингонія | ромбічна |
Твердість | 2 |
Блиск | металічний |
Густина | 4, 51–4, 66 |
Особливі характеристики | крихкий |
Термін 1845 ввів В. Гайдінгер.
Зміст
Характеристика
Трисульфід ланцюжкової будови складу Sb2S3, сингонія ромбічна, ромбо-дипірамідальний вид, утворює стовпчасті й голчасті призматичні кристали, їхні зростки, радіально-променисті й волокнисті агрегати, зерна. Трапляються гігантські призматичні стовпчасті кристали до 60 см завдовжки (Японія). Різновид: аморфний Sb2S3 ― метастибніт.
Теоретичний склад антимоніту: Sb ― 71,38 %, S ― 28,62 %. Домішки: As, Bi, Pb, Ag, Cu, Fe та ін. (0,0–0,n %). Густина 4,51–4,66 г/см3, твердість за Мооса шкалою твердості мінералів ― 2, колір свинцево-сірий, блиск металічний, крихкий.
Походження. Розташування родовищ
Важливий низько- і середньотемпературний гідротермальний мінерал антимоніто-кварцових жил та стибій-ртутних родовищ (Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Японія, Китай, Румунія, Німеччина, Іспанія тощо). Трапляється разом з кіновар’ю, реальгаром, аурипігментом, кварцом, флюоритом, кальцитом, баритом, сфалеритом, піритом тощо.
Антимоніт в Україні
Поширений на Донбасі, особливо в рудах Микитівського ртутного поля в асоціації з кіновар’ю: утворює гнізда, жили, прожилки й великі кристали (до 5–8 см завдовжки). На Закарпатті частіше трапляється на периферії ртутних рудопроявів, часто в асоціації з реальгаром і кварцом. Виявлений також у Приазов’ї, Середньому Придніпров’ї й у Криму.
Значення
Антимоніт ― головне джерело стибію.
Література
- Минералы. Справочник : в 5 т. / Под ред. Ф. В. Чухрова. Москва : Академия наук СССР, 1960. 617 с.
- Бартошинский В. З., Возняк Д. К., Галабурда Ю. А. и др. Минералы Украины. Краткий справочник. Киев : Наукова думка, 1990. 408 с.
- Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Мінералогічний словник / Укл.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Квасниця В. М. Антимоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимоніт (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України