Херсон
Херсо́н — місто, адміністративний центр Херсонської територіальної громади, Херсонського району та Херсонської області України, місто-герой України (з 2022).
|
Херсон | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Херсонська область |
| Засновано | 1778 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 283,6 |
| Територія (кв.км.) | 65,2 |
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване на півдні України, на правому березі р. Дніпра.
Територія — 65,2 км2.
Адміністративно поділяється на 3 міські райони: Дніпровський, Корабельний, Суворовський.
Історична довідка
Територія заселена з давніх часів. Зокрема, на території сучасного міста виявлено поховання енеоліту та бронзового віку.
Під час російсько-турецької війни 1735–1739 (див. Російсько-турецькі війни) російські війська 1737 спорудили укріплення Олександрівський шанець. Датою заснування Херсона вважається 18.06.1778, коли було видано указ Катерини ІІ про будівництво в гирлі р. Дніпра міста, фортеці й адміралтейства, які закладено 19.10.1778. Почалося створення Чорноморського флоту. 1783 на воду спущено перше судно. Пізніше в 19 ст. Херсон втратив своє військове значення. Разом із тим розвивався як порт. Були зміцнені торговельні відносини з Францією, Італією, Іспанією та іншими державами.
1778–1783 входив до Новоросійської губернії. З 1783 мав статус повітового міста Катеринославського, з 1795 — Вознесенського намісництва. 1796 увійшов до складу відновленої Новоросійської губернії, 1802 — Миколаївської губернії. Від 1803 — центр Херсонської губернії. Пізніше тут з’явилася міська дума.
У регіоні розвивалися сільське господарство і промисловість. Зокрема, діяли ливарні, лісопильні, цегельні й салотопні заводи, млини й низка підприємств, що переробляли сільськогосподарську сировину. 1902 судноплавний канал з’єднав порт із Чорним морем. 1907 відкрилося залізничне сполучення між Херсоном і Миколаєвом.
1917–1920 влада в місті неодноразово змінювалася. У цей період воно належало до Української Народної Республіки й Української Держави; контролювалося австро-німецькими військами, силами Антанти, військами Н. Григор’єва, Добровольчою армією. 1920 встановлено радянську владу.
Відтоді входило до Херсонської та Одеської губерній. Від 1923 — центр Херсонської округи. Після її ліквідації підпорядковано безпосередньо центру. 1932 отримав статус міста обласного підпорядкування Одеської області, 1937 — Миколаївської області.
У роки Другої світової війни окуповано; звільнено 1944.
Херсон став центром Херсонської області 1944. Наступного року вперше утворено міські райони (1948 скасовані), 1965 — повторно.
У повоєнні роки місто стало значним промисловим, сільськогосподарським і культурним центром регіону. Зокрема, тут розвивалися важка (машинобудування, суднобудування) і харчова промисловість; з’явилася низка підприємств.
2001 занесено до списку історичних населених місць.
2020 затверджено адміністративним центром Херсонського району й територіальної громади.
Російсько-українська війна
Від початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) ворог здійснював неодноразові спроби захоплення міста. 01.03.2022 російські війська розпочали штурм і обстріли міста, від 03.03.2022 Херсон окуповано. 25.04.2022 захоплено будівлю Херсонської міської ради.
З травня 2022 офіційно закрито порт до відновлення контролю.
Окупаційні війська застосовували терор проти цивільного населення. Призначено проросійське керівництво, яке сприяло поширенню рашистської пропаганди й дезінформації.
Місто стало одним із осередків партизанського руху. Мешканці зорганізовували масові акції мирного опору. Згідно з Указом Президента України від 06.03.2022 Херсону присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
Від вересня 2022 тривав контрнаступ Збройних сил України (ЗСУ) на півдні, що, зокрема, передбачав звільнення міста. 11.11.2022 ЗСУ звільнили місто від російських загарбників.
Упродовж січня — травня 2023 місто зазнавало систематичних руйнівних обстрілів критичної та цивільної інфраструктури. 11.01.23 противник досяг максимуму терористичних атак — 90 разів обстріляв місто й територію області.
06.06.2023 російські окупаційні війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Унаслідок руйнування греблі значна частина міста та навколишніх територій затоплена.
Населення
Загальна кількість населення до широкомасштабного вторгнення (2021, оцінка) — 283 649 осіб, густота — 4 350 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (76,5 %), росіяни (19,9 %), білоруси (0,7 %), вірмени (0,3 %) та інші.
За віковими групами (2019, оцінка): до 15 років — 16,2 %, 16–64 роки — 67,2 %, 65 років і більше — 16,6 %. За статевими групами: чоловіки (44,8 %), жінки (55,2 %).
Українську мову вважали рідною 53,3 % осіб, вірменську й білоруську — по 0,1 % тощо (2001, перепис).
Населення зменшується, 2001 становило 324,4 тис. осіб.
Панорама Херсона
Центр Херсона. Кінотеатр «Україна»
Набережна Херсона
Клімат
Клімат помірно континентальний, з м’якою малосніжною зимою та спекотним посушливим літом.
Середня температура січня — –1 °С, липня — +24 °С.
Середньорічна кількість опадів — близько 400 мм, найбільше в теплу пору року.
Господарство
Промисловість
Херсон — важливий промисловий центр півдня. Провідні галузі: машинобудівна, деревообробна, харчова, легка. За роки незалежності збільшилося, зокрема, виробництво будівельних матеріалів і сумішей, меблів, професійного й робочого одягу.
Обсяг реалізованої промислової продукції в Херсонській територіальній громаді станом на 2021 становив понад 13 млрд грн.
На околиці міста розташована Херсонська теплоелектроцентраль (заснована 1956), що виробляє теплову й електричну енергію. Серед головних підприємств — Херсонський державний завод «Паллада Шип’ярд», ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» (суднобудування), Херсонський нафтопереробний завод, Херсонський машинобудівний завод, Херсонський ливарний завод, ТОВ «Механічний завод», Херсонський електромеханічний завод, ДП «Дніпро-напівпровідники» (виробництво електронних компонентів), ТОВ «Аскона-Південь» (виробництво будівельних сумішей), Херсонська поліграфічна фабрика, Херсонська міська друкарня, Херсонський хлібокомбінат, ТОВ «Данон Дніпро» (виробництво продуктів харчування), Херсонська швейна фабрика тощо.
Сфера послуг
Станом на 2021 мережа підприємств роздрібної торгівлі становила понад 2,3 тис. об’єктів, закладів громадського харчування — 560 об’єктів, побутового обслуговування населення — 668 об’єктів.
Є провідні банки України й поштові відділення. Низка інтернет-провайдерів.
Сферу охорони здоров’я представлено 3 міськими клінічними лікарнями, перинатальним центром, 2 стоматологічними поліклініками тощо.
Розвинена туристична інфраструктура. Усього налічують близько 30 готелів, загальна кількість місць — понад 1 тис.
Транспорт
Херсон — важливий транспортний вузол.
Поблизу міста є міжнародний аеропорт «Херсон», пасажиропотік (2019) становив 154 тис. осіб. Виконувалися регулярні авіарейси до міст Києва, Кракова, Стамбула, Тбілісі.
Залізничний вокзал «Херсон» — один із центрів транспортної логістики України. Виконуються пасажирські й вантажні перевезення. Від станції курсують поїзди далекого (зокрема, до міст Києва, Львова, Ужгорода) і приміського сполучення. Наявні також залізничні станції: Херсон-Порт, Херсон-Східний, Кіндійка, Путейська. Є локомотивне й вагонне депо.
Херсонський морський торговельний порт — один із найстаріших в Україні (засновано 1778), розташований за 15 км від гирла р. Дніпра. Його проєктна продуктивність — близько 5 млн т на рік. Спеціалізується на перевантаженні мінеральних і хімічних добрив. Херсонський річковий порт — єдиний гирловий річковий порт р. Дніпра з цілорічною навігацією. Здійснювалися пасажирські перевезення (до 1,2 млн осіб щороку). Працював річковий вокзал.
Містом пролягають автомобільні шляхи міжнародного, регіонального й територіального значень. Загальна довжина доріг становить 818 км. Є автовокзал, автостанції. Організовано низку маршрутів, зокрема налагоджено транспортне сполучення між населеними пунктами Херсонської територіальної громади.
Громадський транспорт представлений тролейбусами, автобусами й маршрутними таксі.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Є Херсонський планетарій імені Ю. О. Гагаріна (засновано 1960), астрономічна обсерваторія Херсонського державного університету.
Станом на 2021 налічували понад 70 ясел-садків і дитячих садків, інклюзивно-ресурсні центри, більш як 60 комунальних і приватних закладів загальної середньої освіти (загальноосвітні та спеціалізовані школи, навчально-виховні комплекси, гімназії, ліцеї).
Працювали художня, музичні й дитячо-юнацькі спортивні школи, центри дитячої та юнацької творчості, науково-технічної творчості, клуби фізичної підготовки тощо.
У Херсоні розташовані заклади професійної (професійно-технічної) освіти: вищі училища, суднобудівний ліцей, професійні ліцеї зв’язку та поліграфії, харчової промисловості; фахової передвищої освіти (коледжі за напрямами медицина, політехніка, гідрометеорологія, культура й мистецтво, спорт) тощо.
Серед закладів вищої освіти — Херсонський державний університет, Херсонський національний технічний університет, Херсонська державна морська академія (засновано 1834 як училище), Херсонський державний аграрно-економічний університет (засновано 1874), а також Херсонський навчально-науковий інститут (засновано 1967) Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонський факультет (засновано 2014) Одеського державного університету внутрішніх справ. Діяли також приватні заклади.
Культура та мистецтво
Херсонська централізована бібліотечна система загалом об’єднує 35 міських бібліотек-філій для дорослих, юнацтва і дітей. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара (засновано 1872) — один із найбільших інформаційних і культурних центрів регіону, у фондах налічують близько 1 млн примірників. Тут розташовані також Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Б. А. Лавреньова.
Відомими є Херсонський обласний краєзнавчий музей (засновано 1890) та Херсонський обласний художній музей імені О. О. Шовкуненка (засновано 1978). Понад 20 музеїв і музейних кімнат створено на громадських засадах, діють на базі закладів освіти або перебувають у приватній власності.
У Палаці культури Херсонської обласної ради працює низка колективів (народні ансамблі народної пісні, хор народної пісні, вокальний ансамбль тощо); у Палаці молодів і студентів — вокальний ансамбль, театри пісні й танцю, художня студія та інше.
Серед закладів культури — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша (засновано 1899 як міський, 1936 як міський український драматичний театр), Херсонський академічний обласний театр ляльок (засновано 1971), Херсонська обласна філармонія (засновано 1944; діє камерний оркестр). Працювали галерея дитячої та юнацької творчості «Синій кіт», кіноконцертний зал «Ювілейний», кінотеатри.
У місті щороку проводять понад 50 культурно-масових заходів, які відвідують близько 65 тис. осіб. Традиційними вважаються фестиваль камерної та симфонічної музики «Амадеус» (від 1993), Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (від 1999), Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія» (від 2006), Південний фестиваль книги та читання «Книжковий Миколай» (від 2016).
Архітектура
У місті розташовано понад 100 пам’яток національного й місцевого значень. Серед відомих — Греко-Софійська церква (1780), Очаківська й Північна брами (1783), арсенал (1784–1788; за проєктом В. Ванрезанта), Свято-Катерининський собор (1786; архітектор — І. Ситников), Свято-Миколаївський морський собор (перша половина 19 ст.), Святодухівський собор (1836; архітектор — І. Ярославський), будівля окружного суду (1893–1894; за проєктом В. Домбровського), бібліотека (1897; архітектори — М. Толвінській, Ф. Гонсіоровський), будівлі міської думи (1905) і природно-історичного музею (1906) тощо.
Спорт
Популярні футбол, волейбол, баскетбол, гімнастика, веслування, плавання.
Працювала Херсонська школа вищої спортивної майстерності, спортивні клуби.
Є стадіон «Кристал» (вміщує 3,4 тис. осіб) спортивні зали, тенісні корти.
Персоналії
У місті народилися живописець О. Шовкуненко, військовий діяч О. Алмазов, живописець М. Андрієнко-Нечитайло, фізик Л. Верещагін, актори Є. Пономаренко й М. Гринько, оперна співачка В. Арканова, композитор Ю. Іщенко, спортсмени С. Пострєхін, В. Гоборов, Т. Лисенко, Ю. Нікітін, М. Вергелюк, А. Бородіна тощо.
З Херсоном також пов’язано життя письменниці Дніпрової Чайки, історика В. Біднова, театрального режисера Вс. Мейєрхольда, спортсменів Л. Латиніної, В. Юрченка, П. Гурковського, М. Комарова, С. Кірсанова, О. Марченка, Г. Балабанової, О. Береша та інших.
Цитата
Президент України В. Зеленський: «І наших героїв, наші міста-герої, я вирішив відзначити спеціальним званням. Як це вже було. Коли перемогли іншу навалу. Але схожу навалу. Інше вторгнення. Але не менш жорстоке вторгнення. Містами-героями стануть Харків, Чернігів, Маріуполь, Херсон, Гостомель, Волноваха».
Цит. за: Іваночко Я. Володимир Зеленський вперше присвоїв звання «Місто-герой України» // Zaxid.Net. 2022. URL: https://zaxid.net/volodimir_zelenskiy_vpershe_prisvoyiv_zvannya_misto_geroy_ukrayini_n1537700
Джерела
- Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-герой України»: Указ Президента України №164/2022 від 24 березня 2022 р. // Президент України (офіційний сайт). 2022. URL:https://www.president.gov.ua/documents/1642022-41797
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1972. Т. 19: Херсонська область. С. 71–115.
- Інвестиційний паспорт міста Херсона. Херсон : Департамент економіки та інвестицій Херсонської міської ради, 2021. 64 с. URL: https://miskrada.kherson.ua/wp-content/uploads/2021/11/investytsijnyj-pasport.pdf.
- Херсонська міська рада (офіційний сайт). URL: https://miskrada.kherson.ua/.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Херсон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Херсон (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
