Андрієнко-Нечитайло, Михайло (Мішель) Федорович
_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.png)
Андріє́нко-Нечита́йло, Миха́йло (Міше́ль) Фе́дорович (29.12.1894, м. Херсон, тепер Україна — 12.09.1982, м. Париж, Франція) — живописець, художник театру, мистецтвознавець, письменник.
|
Андрієнко-Нечитайло, Михайло (Мішель) Федорович | |
|---|---|
| Народження | 29.09.1894 |
| Місце народження | Херсон |
| Смерть | 12.09.1982 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
| Напрями діяльності | театр, живопис, література |
_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%A3%D0%95.png){kind=small}
Життєпис
Середню освіту здобув у м. Херсоні, де 1910–1912 брав участь у виставках Товариства аматорів мистецтва. Навчався 1912–1917 у петербурзькій рисувальній школі при Товаристві заохочення мистецтв, директором якої був М. Реріх, та на юридичному факультеті Петроградського університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Вчителями Андрієнка-Нечитайла були також А. Рилов, І. Білібін.
1918–1919 — художник Камерного театру К. Миклашевського в м. Одесі (оформив вистави «Електра» Г. фон Гофмансталя, «Блюзнюки» Плавта, «Чудо Теофіла» Рютбефа).
1920 виїхав з України за кордон. 1921–1922 — у м. Празі, декоратор Російського камерного театру (декорації до вистави «Смерть Павла І» Д. Мережковського та ін.), виконував замовлення чеського Національного театру (вистава «Недоросток» Д. Фонвізіна) і Німецької опери (опери «Нуш-Нуш» П. Гіндеміта). З 1923 — у м. Парижі; разом з М. П. Глущенком та К. М. Редьком входив до Паризького театру українських митців (балет «Жар-птиця» І. Стравінського).
Творчість
Ранні символічні твори Андрієнка-Нечитайла експонувалися 1914 в «Артистичному салоні» Н. Добичиної в м. Петербурзі.
Роботи 1915–1916 були позначені впливом кубізму. Виконував також ілюстрації для журналів і газет, декорації для Суворінського театру. 1920 створив декорації та костюми до балету Р. Дріго «Мільйони Арлекіна», який поставив В. Романов у Бухарестському оперному театрі. Автор картин у кубоконструктивістській манері («Композиція», 1924; «Персонаж», 1926; «Конструкція», 1924). У 1930-х створив серію картин з помітною сюрреалістичною організацією (див. Сюрреалізм) образних елементів («Натюрморт з годинником», 1931; «Голуб на вікні», 1932; «Ярмарковий намет», 1932; «Профіль на березі моря», 1933).
У 1940–1950-х в стилі неореалізму зобразив побутові сцени (цикл «Зниклий Париж»).
З 1958 повернувся до абстрактних живописних конструкцій. Його картини — це чітке інструментування, ритмічна пластика різних елементів, узятих з реального життя («Рожеві плани», 1964; «Сценічний простір», 1970).
Виставки творів Андрієнка-Нечитайла відбулися в містах Римі (1965), Парижі (1972), Амстердамі (1976). Мистецтвознавчі праці й художні твори опубліковано в 1960-х переважно в журналах «Сучасність» (м. Мюнхен), «Нотатки з мистецтва» (м. Філадельфія), «Возрождение» («Возрождение»; м. Париж); окремим виданням вийшла збірка «Перехрестя» (Париж, 1976).
Визнання
Твори Андрієнка-Нечитайла зберігаються в Національному музеї літератури України, Херсонському обласному художньому музеї
ім. О. О. Шовкуненка, музеях міст Парижа, Відня, Лондона, Нью-Йорка.
Твори
- Перекресток: Рассказы. Париж : [б. и.], 1979. 46 с.
Література
- Січинський В. Андрієнко. Львів : Асоціяція незалежних українських мистців, 1934. 41 с.
- Попович В. Михайло Нечитайло-Андрієнко // Сучасність. 1984. № 7–8. С. 94–111.
- Маркаде Ж.-К., Маркаде В. Камерне мистецтво Андрієнка // Всесвіт. 1990. № 1. С. 158–165.
- Михайло Федорович Андрієнко-Нечитайло: портрет митця: дайджест за матеріалами вітчизн. та зарубіжних публікацій / Уклад. Т. Краснолуцька. Херсон : Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького, 1994. 12 с.
- Попович В. Проза художника // Всесвіт. 1994. №11/12. С. 114–115.
- Михайло Андрієнко і європейське мистецтво ХХ ст. / Відп. ред. О. Федорук. Київ : Абрис, 1996. 94 с.
- Ходоровський М. Український парижанин // Пам’ять століть. 2009. № 3/4. С. 292.
- Сусак В. Українські мистці Парижа.1900–1939. Київ : Родовід, 2010. 408 с.
- Герра Р. Михаил Федорович Андреенко-Нечитайло (1894–1982) // Наследие петербургской университетской культуры в Русском зарубежье. Санкт-Петербург : Знаменитые универсанты, 2012. С. 156–162.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Андрієнко-Нечитайло, Михайло (Мішель) Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрієнко-Нечитайло, Михайло (Мішель) Федорович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
