Арканова, Валентина Федорівна
Арка́нова, Валенти́на (Анна) Фе́дорівна (05.02.1934?, м. Херсон, тепер Україна — 12.06.2013, м. Харків, Україна) — оперна співачка (колоратурне сопрано), педагог, громадська діячка, народна артистка УРСР (з 1968), професор (з 1986).
|
Арканова, Валентина Федорівна | |
|---|---|
| Народження | 05.02.1934?«?» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1934. |
| Місце народження | Херсон |
| Смерть | 12.06.2013 |
| Місце смерті | Харків |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
У дитинстві навчалася в музичній школі. Почала співати в самодіяльності у м. Миколаєві з оркестром народних інструментів.
Закінчила 1956 Харківську державну консерваторію (тепер Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського; клас Л. Є. Куриленко).
Упродовж 1956–1990 — солістка Харківського академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка (тепер Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка).
Паралельно з театральною кар’єрою викладала (з 1971) на кафедрі сольного співу Харківського інституту (університету) мистецтв ім. І. П. Котляревського (з 1979 — доцент, з 1986 — професор).
Була членом та головою журі конкурсів вокалістів: ім. М. Лисенка (м. Київ), ім. І. Алчевського (м. Алчевськ), ім. О. Петрусенко (м. Херсон), ім. Г. Хоткевича (м. Харків), «Нові імена України» (м. Київ), «Мистецтво 21 ст.» (Італія, Фінляндія, Португалія), Міжнародного конкурсу молодих виконавців (м. Каунас), членом Президії республіканського та обласного Комітету Фонду миру, Правлінь Харківських обласних відділень Спілки театральних діячів, Всеукраїнської музичної спілки, опікунської ради Харківського Соломонового університету.
Творчість
Вирізнялася віртуозною технікою, акторською майстерністю, глибоким розкриттям образів.
Виконала близько 45 оперних партій: Марильця («Тарас Бульба» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любка («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Зіна («Лейтенант Шмідт» Б. Яровинського, перше виконання, 1970), Людмила («Руслан і Людмила» М. Глінки), Лючія, Норіна («Лючія ді Ламмермур», «Дон Паскуалє» Г. Доніцетті), Віолетта, Джильда («Травіата», «Ріголетто» Дж. Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Цариця ночі («Чарівна флейта» В. А. Моцарта), Мімі, Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Лакме («Лакме» Л. Деліба), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Іоланта («Іоланта» П. Чайковського), Царівна Лебідь, Снігуронька, Марфа («Казка про царя Салтана», «Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова) та ін.
Гастролювала з оперним та концертним репертуаром у Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Чехії, Румунії, США, Монголії, Японії, Індії, Китаї, республіках колишнього СРСР.
Як педагог підготувала понад 30 випускників. Серед учнів: Н. Ковальова, Л. Комісарова, Т. Кокуратос, В. Хохлова, О. Слєпцова, О. Подус, О. Лапін, В. Єфименко, В. Козлов, Дж. Муньос-Абросимова, В. Єфименко, Цзя Чже, В. Гіголаєва-Юрченко, Р. Тищенко.
Нагороди
Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), княгині Ольги III ступеня (2008); грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Лауреат премій ім. Л. Вітошинського (Україна — Австрія), ім. О. С. Масельського, ім. М. Ф. Манойла.
Література
- Арканова В. Ф. // Митці України / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. С. 31.
- Рывина И. А. Кафедра сольного пения // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917–1992. Харьков : Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского, 1992. С. 238.
- Арканова В. Ф // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2006. Т. 1. С. 90.
- Цуркан Л. Г. Вірність традиціям: кафедра сольного співу // Pro Domo Mea / Упоряд. І. Ю. Сухленко. Харків : Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 2007. С. 65–66.
- Чепалов О. Валентина Арканова та її учні // Музика. 2011. № 1/2. С. 42–45.
- Цуркан Л. Г. Славетна кафедра bel canto виховує нові таланти // Зоряний час університету мистецтв: Нариси до 95-річчя утворення ХНУМ імені І. П. Котляревського / Ред.-упоряд. Г. І. Ганзбург. Харків : ТОВ «С. А. М.», 2012. С. 52.
- Чепалов А. И. Певица и дирижер: сила судьбы // Записки «призрака оперы». Харьков : Золотые страницы, 2012. С. 172–173.
- Арканова В. Ф. // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917–2017. До 100‑річчя від дня заснування : у 2 т. / Ред.‑упоряд. Л. В. Русакова. Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. С. 172–174.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ганзбург Г. І. Арканова, Валентина Федорівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арканова, Валентина Федорівна (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
