Бібліотека
Бібліоте́ка (лат. bibliotheca, грец. βιβλιοϑήϰη, від βιβλίον — книга і ϑήϰη сховище) — багатозначний термін.
1) Установа, культурно-освітній заклад, де збирають, опрацьовують, зберігають друковані, рукописні, аудіовізуальні, цифрові та інші інформаційні ресурси, призначені для використання, але не для продажу.
Історична довідка
Історія бібліотек почалася з перших зусиль організації колекцій документів. Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма ― глиняних табличок у клинописній писемності, виявлених у Шумері (2600 до н. е.). Приватні та особисті бібліотеки, що містили рукописні книги, з’явилися в Греції Давній у 5 ст. до н. е. У 6 ст. до н. е. великі бібліотеки мали Константинополь та Александрія.
У середньовіччі головними осередками зберігання книг були монастирські бібліотеки. У бібліотеках діяли майстерні з переписування рукописів (скрипторії).
У Давній Русі найдавнішими були бібліотеки Софійського собору та Києво-Печерської лаври. В Україні великі бібліотеки організовували також при університетах.
Характеристика
У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995) зазначено: «Бібліотека — інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки». Таке саме визначення зафіксовано в ДСТУ 7448:2013 «Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять».
Бібліотеки можуть надавати фізичний або цифровий доступ до матеріалів, бути фізичним місцем розташування або віртуальним простором, або і тим, і іншим.
Колекція бібліотеки може містити книги, періодичні видання, газети, рукописи, фільми, карти, відбитки, документи, мікроформу, компакт-диски, касети, відеокасети, DVD-диски, книги електронні, аудіокниги, бази даних, настільні ігри, відеоігри та інші формати.
2) Спеціально обладнане приміщення для зберігання книг, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін.; книгосховище.
3) Сукупність книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, колекціонування і т. ін.
4) Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів. Наприклад: «Бібліотека автомобіліста», Бібліотека журналу «Персонал», «Пригодницька бібліотека».
Джерела
- Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України № 32/95-ВР від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 7. Ст. 45. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр/conv.
- ДСТУ 7448:2013: Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. 44 с.
Література
- Коць М. Про основування і ведення прилюдних бібліотек, кружків У. П. Т. Львів : Українське педагогічне товариство, 1913. 16 с.
- Кревецький І. Перша бібліотека на Україні : в 900-ті роковини її оснування, 1037–1937. Львів : Друкарня «Ґрафія», 1937. 24 с.
- Сердюк С., Герасимова С. Бібліотеки України під час війни: адаптація до нових реалій та визначення пріоритетів // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. 2022. № 3 (29). С. 9–14.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Збанацька О. М. Бібліотека // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліотека (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.01.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
