Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник
Алу́пкинський пала́цово-па́рковий музе́й-запові́дник — палацово-парковий комплекс, пам’ятка архітектури національного значення. Розташований у м. Алупка, АР Крим. До складу музею-заповідника входять Воронцовський палац-музей, Алупкинський парк і Масандрівський палац-музей Олександра ІІІ. Палацовий комплекс міститься в центрі парку, що терасами спускається до моря.
Історична довідка
Палацовий комплекс збудовано 1828–1848 за проектом архітекторів Е. Блора і В. Гунта (обидва — Велика Британія) на замовлення власника Алупкинського маєтку генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. Воронцова: головний (1830–1837), бібліотечний (1842–1848), Шуваловський (1830–1842), господарський (1838–1846) корпуси, паркові споруди (1829–1848).
У Горішньому парку 1848 побудовано павільйон з діабазу (архітектор В. Гунт). У західній частині є фонтан «Трільбі» (1829).
11.08.1921 у палаці відкрився історико-побутовий музей, що займав головний, бібліотечний корпуси та парадну їдальню. 1927 у Шуваловському корпусі відкрився санаторій «10 років Жовтня», у господарському — поліклініка з водолікарнею.
За часів Другої світової війни інтер’єри палацу та його мистецькі зібрання зазнали невідшкодовних втрат.
Під час Ялтинської конференції 1945 у Воронцовському палаці розміщувалася делегація Великої Британії.
Від 1956 у палаці працював Державний музей образотворчих мистецтв, з 1958 — архітектурно-художній музей. 1965 утворено Алупкинський палац-музей; на його базі 1990 рішенням обласної влади Криму створено державний музей-заповідник.
Характеристика
Комплекс розплановано вздовж осі схід — захід на терасі, що підноситься на 46 м над рівнем моря. Складається з головного, прилеглих до нього з заходу Шуваловського, зі сходу — бібліотечного корпусів, парадного двору, господарського корпусу з внутрішнім двором. Зі сходу й заходу до парадного двору ведуть брами, вирішені у формах середньовічних фортифікаційних споруд.
Навколо палацу розташований парк у пейзажному стилі площею 40 га. Палацове шосе ділить парк на нижню (регулярну) та горішню (ландшафтну) частини.
Комплекс зведено з блоків місцевого сіро-зеленого діабазу в стилістиці англійської неоготики, до якої долучаються мавританські мотиви. Головний корпус двоповерховий, симетричний, із західного боку засклена галерея зимового саду (1838) поєднує його з корпусом парадної їдальні (1834). Північний фасад, що виходить на парадний двір, — у стилістиці тюдорівської готики 16 ст.: з великими вікнами, еркерами, вежами й банями. Південний фасад, звернений до моря, в аналогічній стилістиці, але центром композиції тут є пишно декорований портал у мавританському стилі на всю висоту споруди.
Збереглися первісні інтер’єри з дубовими різьбленими панелями, ліпними стелями, камінами. У парадних приміщеннях (вестибюлі, кабінеті, ситцевій і китайській кімнатах, блакитній вітальні, парадній їдальні, зимовому саду та більярдній) експонуються палацові інтер’єри з предметами ужиткового мистецтва — меблями, порцеляною, бронзою, творами живопису й скульптури російських і зарубіжних майстрів 16 — 1-ї пол. 19 ст. Зібрання творів образотворчого й ужиткового мистецтв є основою постійних і тимчасових експозицій.
Двоповерховий бібліотечний корпус прямокутний у плані, з триярусною наріжною баштою та еркером на західному фасаді, з’єднується з головним корпусом переходом. Зібрання книг наприкінці 19 ст. нараховувало 25 тис. примірників. Тут зберігалися гравюри кін. 16 — поч. 19 ст. західноєвропейських і російських художників, архітектурні кресленики, географічні карти. На 2018 у меморіальній бібліотеці М. Воронцова — 10393 одиниці зберігання екземплярів 17 — поч. 20 ст.
Шуваловський корпус витягнутий паралельно південному фасаду господарського корпусу й прилягає до західного причілка парадної їдальні. Складається з двоповерхового східного крила, призначеного для розміщення гостей, і одноповерхового західного — для дочки М. Воронцова Софії.
Двоповерховий з внутрішнім двором господарський корпус міститься з північного боку від Шуваловського, відділений від нього проходом. Як і Шуваловський корпус, вирішений у стилістиці середньовічної замкової архітектури. У двір ведуть дві брами з баштами.
Парк і паркові споруди утворюють з комплексом єдиний ансамбль. У парку акліматизовані рослини з Середземномор’я, Південної Америки, Східної Азії, що разом із деревами місцевих порід формують оригінальні паркові композиції (до 200 видів рослин).
Нагромадження брил діабазу утворюють романтичні Великий і Малий Хаоси з гротами, каскадами, терасами, оглядовими майданчиками. Між Великим і Малим Хаосами розташовані три ставки: Дзеркальний, Середній (Форельний), Великий (Лебединий). У центрі Лебединого ставка — пірамідальна скеля, з якої б’є фонтан. Перед південним фасадом палацу на трьох терасах — регулярна частина парку з партерами, сходами, мармуровими балюстрадами, фонтанами, лавами, вазами й скульптурами левів (скульптор Дж. Боннані, Італія). Найбільшою парковою спорудою є «Чайний будиночок» у стилі класицизму 1829 (архітектор Ф. Ельсон, Росія). На березі моря біля палацу — Хаос (нагромадження каміння) зі скелею Айвазовського, що є оглядовим майданчиком.
До складу Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника від 1992 входить на правах філіалу Масандрівський палац-музей, розташований за 23 км на північний схід від Алупкинського палацу. Збудовано 1881–1902, спершу на замовлення князя С. Воронцова, згодом — російського імператора Олександра ІІІ, за проектами архітекторів Е. Бушара (Франція) і М. Месмахера (Росія) в стилістиці історизму (французький неоренесанс) з елементами модерну. У триповерховому палаці збереглися й музеєфіковані інтер’єри, меблі, начиння. Палац оточує невеликий ландшафтний парк.
Література
- Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. 328 с.
- Історико-культурні заповідники України. Київ : Фенікс, 2007. 176 с.
- Художественное собрание музея: исследования и материалы / Сост., ред. Г. Г. Филатова. Симферополь : Н. Оріанда, 2008. Вып. 2. 342 с.
- Алупкинский дворцово-парковый музей-заповедник. Официальный сайт. URL: http://worontsovpalace.org/?page_id=727
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
