Алупка

Алу́пка ― місто, підпорядковане Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим, Україна.

Алупка (Алупка)
Країна	Україна
Область	Автономна Республіка Крим
Засновано	10 ст.«ст.» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 10.
Чисельність населення (тис.осіб)	8,017

Розташоване на південному березі Криму, на південному схилі Головного пасма Кримських гір, біля підніжжя г. Ай-Петрі. Відстань від м. Ялти — 18 км.

Історична довідка

На території сучасної Алупкми знайдено залишки поселень 8 тис. до н. е. Уперше згадується в письмових джерелах у 10 ст. під назвою Алубіка. У 14, 15 ст. у цій місцевості мешкали генуезці.

До включення Кримського ханства до складу Російської імперії (1783) територія перебувала під упливом скіфів, аланів, греків, османів. З 2-ї пол. 19 ст. Алупка функціонує як приморський кліматичний курорт. З 1938 має статус міста. У 1954 Алупка в складі Кримської області передана Українській РСР.

Населення

Загальна кількість населення — 8,017 тис. осіб (2017, оцінка; 0,3 % населення Автономної Республіки Крим), густота — 2,00425 осіб/км². Склад населення за етнічними групами: росіяни (64,8 %), українці (27,2 %), білоруси (1,8 %), кримські татари (1,6 %), інші.

Функціонують релігійні громади: 2 християнські (православні та євангельських християн-баптистів) й мусульманська. Значна кількість людей пенсійного віку. Частка чоловіків — 45,4 %, жінок — 54,6 % (2014, перепис). У місті від’ємний природних і механічний рух населення.

Клімат

Клімат субтропічний середземноморський з жарким сухим літом (+24,1 °С в липні) і м’якою теплою дощовою зимою (+4 °С в лютому). Головна гряда Кримських гір захищає узбережжя від уторгнення холодного повітря з півночі.

Середньорічна температура: +14,1 °С. Загальна тривалість сонячного сяяння — 2150 год. на рік.

Купальний сезон триває від травня до жовтня. Найтепліша вода в серпні (+24 °С), найхолодніша ― у лютому (+9 °С). Річний обсяг опадів — 400 мм. Вологість повітря ― 69 %.

Господарство

Клімат Алупки сприятливий для лікування туберкульозу та верхніх дихальних шляхів. Госп-во міста спрямоване на санаторно-курортне обслуговування відпочивальників. Функціонують бл. 13 об’єктів санаторно-курортного комплексу, які займають 5,2 % пл. міста, а також рекреаційні установи (6,6 % площі міста). Медичні послуги надають у стаціонарі (50 ліжок) та амбулаторіях (400 відвідувань на день). Рекреаційний комплекс має лікувальну спеціалізацію. Функціонує 6 санаторіїв, з них 2 дит. на 470 місць, та дит. оздоровчий табір. Найбільшим є Алупкинський військовий санаторій на 400 місць. Зареєстровано будівельне підприємство, є відділення винрадгоспу «Лівадія» та цехи виробничо-демонстраційного комплексу «Масандра». Працюють банки, низка агенцій нерухомості, закладів громадського харчування, готелів, станція технічного обслуговування автомобілів.

Туристична діяльність спрямована на пішохідні прогулянки вздовж узбережжя та на гірські масиви. Найбільш відвідуваний туристами об’єкт — Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник (близько 2 тис. екскурсій на рік).

Протяжність доріг і вулиць бл. 30 км. Основним видом транспорту є автомобільний. Морське сполучення з Ялтою. До найближчої залізничної станції 70 км. Є поштове відділення, переговорний пункт та інтернет-кафе.

Діють дошкільні заклади (бл. 190 місць), 2 загальноосвітні школи й дитяча школа мистецтв, санаторна школа-інтернат, міський центр культури, 2 бібліотеки.

В Алупці розташована низка музеїв: кримсько-татарської культури (засн. 1992), С. Амет-Хана (засн. 1993), художників А. Куїнджі, Я. Басова (засн. 1997).

Пам’ятник хірургу О. Боброву (засновнику першого дитячого санаторію), погруддя двічі Героя Радянського Союзу льотчика С. Амет-Хана. Функціонують спортивні клуби «SportLine», «Одісей», велоклуб «Мусон», кінно-спортивний клуб «Червоний кінь» тощо.

Література

Зеленин Г. И., Войтенко Л. А. Этот удивительный Крым. 3-е изд., испр. Киев, 1991;
Папикьян Р. Т., Тимофеенко В. И. Крым. Архитекрура, памятники. Киев, 1991;
Багров Н. В., Багрова Л. А., Боков В. А. География Крыма. Киев, 2001;
Атлас Автономна Республіка Крим / Гол. ред. М. В. Багров, Л. Г. Руденко. Сімферополь; Київ, 2003;
Яковенко И. М. Рекреационное природопользование: методология и методика исследований. Симферополь, 2003;
Абкадыров Р. Р. Геотопонимия и хозяйственно-культурное освоение Крыма. Симферополь, 2004;
Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. Симферополь, 2004;
Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії. Львів, 2007;

Автор ВУЕ

Л. Г. Руденко

Покликання на цю статтю: Руденко Л. Г. Алупка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алупка (дата звернення: 9.05.2024).