Еклектика (архітектура)

Екле́ктика, еклекти́зм в архітектурі (від грец. ἐκλεκτός — той, хто вибирає) — багатозначний термін:

Еклектика. Еклектичні будівлі кінця 19 та початку 21 ст. біля перетину Рильського провулка з Софійською площею в м. Києві.
Еклектика. Фасад будинку початку 20 ст. на вулиці Богдана Хмельницького, 51-А в м. Києві.

1) умовна й дещо застаріла назва стильового спрямування європейської архітектури другої половини 19 — початку 20 ст. у загальному стильовому напрямі історизму (історицизму). Еклектиці притаманне зверненням до багатьох історичних архітектурних стилів минулих епох.

Значний вплив на формування еклектичних уподобань освіченої європейської публіки справив Єгипетський похід Наполеона І Бонапарта й подальше ознайомлення Європи з архітектурною спадщиною Єгипту, а пізніше — й інших країн Сходу (Індії, Китаю, Японії). Еклектика в 1850-х — 1890-х давала архітектору максимальну свободу вибору стилістичного вирішення твору, дозволяючи не тільки оперувати всім надбанням культури людства, а й довільно поєднувати характерні риси різних архітектурних стилів. Архітектор обирав найвідповіднішу стилістику навіть для кожної окремої частини будівлі чи споруди: неоготичний кабінет поєднували з неоренесансною їдальнею, неокласицистичною залою, необароковою спальнею, неоросійською домовою церквою та курильною кімнатою в мавританському стилі. Тому еклектика була проміжним стильовим явищем, перехідною ланкою від чітко вираженої стильової регламентації архітектурних форм неокласицизму, неоренесансу, неоготики чи неоросійського стилю через найвигадливіші поєднання різних архітектурних форм до безстильової архітектури раціонального модерну та сучасної архітектури (функціоналізму, модернізму). Українській архітектурі цього періоду властиве поєднання класичної ордерної системи та класицистичних прийомів розпланування будівель і споруд із необароковими, неороманськими, неоготичними та іншими прийомами, а також окремими формами, притаманними українській народній архітектурі. Якщо до середини 19 ст. змішувати елементи різної стилістики вважали неприпустимим і нефаховим, то в еклектиці це стало дозволеним і заохочуваним. Наслідком став своєрідний архітектурний суржик, що панував у комерційній забудові Європи й Америки кінця 19 — початку 20 ст. У м. Києві представником еклектики був архітектор В. Ніколаєв. Еклектика відродилася в другій половині 20 ст. в архітектурі постмодернізму, який називають «радикальною еклектикою».

2) Механічне, неузгоджене, негармонійне поєднання в одному архітектурному творі різнорідних, іноді суперечливих принципів, елементів, архітектурних форм і прийомів, стильових вирішень. Це визначення має негативну конотацію. Як явище час від часу проявлялася у світовій архітектурі на всіх етапах її розвитку, починаючи зі Стародавнього Риму. Така еклектика характерна для перехідних періодів, коли співіснують два або декілька архітектурних стилів чи стильових напрямів, які поступово замінюють один одного.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 312.
  2. Relph E. The Modern Urban Landscape: 1880 to the Present. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2016. 280 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Еклектика (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Еклектика (архітектура) (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶