Орієнталізм (архітектура)
Орієнталі́зм (від лат. orientalis — східний) — застосування в європейській архітектурі Нового часу східних мотивів, тобто певних розпланувальних композицій (внутрішні дворики з галереями), окремих архітектурних форм (декоративні вежі, куполи, портали) та декору (орнаментальні композиції з каменя, гіпсу, майоліки, дерева тощо).
Єгипетський похід Наполеона І Бонапарта 1798–1801 зі створенням у м. Парижі Інституту Єгипту та підкорення Індії Великою Британією зумовив інтерес європейських архітекторів до Сходу, що став важливим стилеформівним чинником у стилістиці романтизму з 1810-х в Англії (Королівський павільйон у м. Брайтоні 1815–1823, архітектор Джон Неш, 1752–1835) та інших європейських країнах.
Упродовж 19 ст. архітектура розвивалася в загальному стилевому напрямі історизму та еклектики, що уможливило використання стилістики будь-якої епохи й країни. Поширилися такі напрями орієнталізму, як мавританський, єгипетський, індо-сарацинський, шінуазрі (китайський). Орієнталізм набув особливої популярності у садово-паркових спорудах, а також в сакральних будівлях екзотичних для Європи конфесій — юдейських синагогах та караїмських кенасах (Караїмська кенаса в м. Києві 1898–1902, архітектор В. Городецький).
В Угорщині наприкінці 19 — на поч. 20 ст. орієнталізм став інтегральною частиною створеного архітектором Одоном Лехнером (1845–1914) угорського національного стилю в архітектурі як парадоксального поєднання віденського неоренесансу з мавританськими формами (див. Мавританський стиль). Це мало символізувати одночасно і укоріненість угорців у Центральній Європі, і їхнє походження зі Сходу.
В архітектурі України орієнталізм з’явився наприкінці 18 ст. в будовах, зведених на замовлення П. Рум’янцева-Задунайського як переможця в Російсько-турецьких війнах (його палац 1782–1787 у с. Вишеньках Коропського р-ну Чернігівської обл.). Розвинувся завдяки архітектурним смакам М. Воронцова (Спасо-Преображенська церква 1839 у с. Мошнах Черкаського р-ну Черкаської обл.; парковий фасад палацу в м. Алупці — див. Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник). Завдяки йому ж при освоєнні Південного берегу Криму орієнталізм став модним стилевим напрямом. Це оприявнено (здебільшого фрагментарно) у палацах, віллах, особняках, курортних готелях міст Алупки, Лівадії, Масандри, Гурзуфа, Ялти, а також у рядовій забудові населених пунктів Криму та Півдня України.
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Орієнталізм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Орієнталізм (архітектура) (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
