Портал (архітектура)
Порта́л (від лат. porta — двері, ворота) — архітектурно оформлений парадний вхід до будівлі (споруди) чи на територію. Портали прикрашали входи і в’їзні брами суспільно значущих будівель і споруд різного призначення: сакральних (церкви, собори, дзвіниці, монастирі), оборонних (замки і фортеці, арсенали), репрезентативних житлових (палаци, вілли), адміністративних, меморіальних тощо. Портал є архітектурним облямуванням прямокутного, аркового чи складнішого обрису дверного отвору з застосуванням елементів архітектурного ордеру (колон, напівколон, пілястр, антаблементів, карнизів), а також лопаток, архівольтів, фронтонів, вімпергів, сандриків у поєднанні зі скульптурою, декоративним ліпленням, поліхромією, картушами, геральдичними елементами, написами. Портал візуально акцентує головний вхід до будівлі, архітектурного ансамблю чи комплексу. Композиція порталу визначалася призначенням будівлі.
Портали відомі в архітектурі Давніх Єгипту, Греції, Риму. Для архітектури романського стилю, Візантійської імперії, Давньої Русі характерні перспективні портали у вигляді заглиблених у площину стіни кількома уступами аркових ніш, іноді прикрашених скульптурним різьбленням і поліхромними орнаментами. Готичні (див. Готика) перспективні портали (портал собору у м. Загребі, Хорватія) пишно прикрашено різьбленими колонками з надміром скульптурного декору у техніках барельєфу, горельєфу й круглої скульптури, що становить самостійну мистецьку цінність (Шартрський собор). Поширені в Європі та на західних землях України портали в стилістиці ренесансу, маньєризму й бароко здебільшого використовують форми римських архітектурних ордерів у різних поєднаннях з наличниками, волютами, рустуванням (див. Руст) площин (маньєристичний портал Королівської кам'яниці у м. Львові, Україна). Для порталів стилю українського бароко характерне поєднання запозичених із Центральної Європи ордерних форм із декоративними мотивами, притаманними українському народному мистецтву. Чимало декоративних елементів порталів є оберегами (солярні знаки — портал Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях).
В Україні портали найґрунтовніше досліджував Д. Яблонський.
В архітектурі театральних споруд розрізняють портал сцени – архітектурно оформлений проріз у стіні, яка відділяє сцену в театрі від залу для глядачів, утворюючи так зване дзеркало сцени. Розміщено між сценою і авансценою; прикрашено різьбленням, ліпленням; його отвір закривається театральною завісою.
Література
- Яблонский Д. Порталы в украинской архитектуре. Киев : Издательство Академии архитектуры УССР, 1955. 142 с.
- Виноградова М. Портал // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 227.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 339.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 58, 97.
|
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Портал (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Портал (архітектура) (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
