Яблонський, Дмитро Нилович
|
Яблонський, Дмитро Нилович | |
|---|---|
| Народження | 28.09.1921 |
| Місце народження | Смоленськ |
| Смерть | 16.09.2001 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура, будівництво |
Ябло́нський, Дмитро́ Ни́лович (28.09.1921, м. Смоленськ, тепер РФ — 16.09.2001, м. Київ, Україна) — архітектор, науковець, автор низки проектів сакральних споруд, Україна.
Життєпис
Народився у сім’ї художника-графіка. Молодший брат Т. Яблонської та О. Яблонської. 1938–1946 навчався на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Учень В. Заболотного. 1946–1949, 1952–1956 працював у Інституті архітектури споруд Академії архітектури України, 1949–1952 навчався в аспірантурі Академії архітектури України. 1953 захистив кандидатську дисертацію «Портали в українській архітектурі XVII–XVIII ст.». 1963–1992 працював у Зональному науково-дослідному і проектному інституті типового і експериментального проектування житла та громадських будівель (КиївЗНДІЕП) начальником відділу, заступником директора з наукової роботи, головним науковим співробітником. 1974 захистив докторську дисертацію «Кількісні методи вирішення завдань типології житла»; професор з 1978.
Діяльність
На основі матеріалів кандидатської дисертації видав 1955 російською мовою книжку про портали в українській архітектурі, за яку отримав звинувачення в «українському буржуазному націоналізмі»; майже весь тираж (5 тисяч примірників) знищено. Після цього розробляв і вдосконалював методи типового проектування житлових будинків, які зводили індустріальним методами з панелей і великих блоків. В одному з таких будинків, зведених у м. Києві за його експериментальним проектом 1959, мешкав до кінця життя. Створив систему «Мобіль» для спорудження житла індустріальними методами в усіх кліматичних районах колишнього СРСР (15 місцевих серій типових проектів). Першим в Україні оцінив перспективність застосування кібернетики та комп’ютерних технологій в архітектурі, присвятивши цій проблематиці низку наукових публікацій та докторську дисертацію. Наприкінці 1980-х першим в Україні розпочав системно відроджувати знищені комуністичним режимом традиції проектування сакральних споруд: соборів, церков, дзвіниць, каплиць тощо. Згідно з його концепцією сучасне храмобудування в Україні має спиратися на українські національні традиції, найяскравіше представлені архітектурною спадщиною двох історичних епох: Давньої Русі та доби Гетьманщини (українське бароко). Давньоруську стилістику, засновану на спадщині Візантійської імперії, він вважав доречною для великих соборів, а модернізоване українське необароко — для менших парафіяльних церков. На цій основі опрацював і реалізував три типи храмів: однобанний, трибанний, і два різновиди п’ятибанних. У сакральній архітектурі вважав найголовнішим розвиток традиції, а не самореалізацію архітектора в індивідуальній формотворчості.
Серед творів Д. Яблонського:
- конкурсний проект Храму-пам’ятника у м. Києві на честь 1000-річчя Хрещення Русі (1990), який зайняв перше місце (не був реалізований, але став взірцем для будівництва багатьох храмів);
- церковний комплекс парафії Святого Архістратига Михаїла на проспекті Миру у м. Києві (1980-і — 2000-і);
- церква Різдва Богородиці у с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області (1992–2002);
- Свято-Георгіївський собор у м. Макіївці Донецької області (1995–2001);
- церква Святого Іоанна Богослова у м. Тернівці Павлоградського району Дніпропетровської області (1995–2003);
- церква Різдва Богородиці на масиві Березняки у м. Києві (1998–2000).
Визнання
Заслужений архітектор України (1999).
Член Комітету з присудження Державних премій України в галузі архітектури (1996–2001).
Праці
Автор близько 80 наукових праць.
Серед них:
- Порталы в украинской архитектуре. Киев : Издательство Академии архитектуры УССР, 1955. 142 с.
- Заводская отделка крупных блоков в решении фасадов жилых зданий // Вопросы массового жилищного строительства. Киев : Гос. издательство по строительству и архитектуре УССР. 1958. С. 7-32.
- Жилые дома из крупных бетонных блоков. Киев : Гос. издательство по строительству и архитектуре УССР, 1959. 214 с.
- Количественные методы решения задач типологии жилища (автоматизация проектирования жилища). Киев : Будівельник, 1971. 104 с.
- Эффективность внедрения системы КПД «Мобиль» на основе ЭВТ // Жилая среда и заводское домостроение. Киев : Будівельник, 1991. С. 127–147.
- Матеріали з українського бароко // З історії Української Академії архітектури : додаток до щорічника «Архітектурна спадщина України». Київ, 1995. С. 67–110.
- Перші кроки Академії архітектури УРСР // З історії Української академії архітектури: додаток до щорічника «Архітектурна спадщина України». Київ,1995. С. 8–13.
Галерея
|
Література
- Демин Н. Дмитрий Нилович Яблонский // Вісник Української академії архітектури. Ювілейний випуск. № 17. Київ, 2002. С. 138–140.
- Свято-Георгиевский собор в Макеевке // A+C: Art+Construction. 2009. № 2/3. C. 166–167.
- Бабій Н. Акварелі Д. Яблонського у збірці Зеновія Соколовського // Пам’ятки України: історія та культура. 2013, № 4 (187). С. 60–63.
- Архітектура українського бароко: акварелі, малюнки, креслення Дмитра Яблонського / уклад., ред., авт. передм. Г. Д. Яблонська; авт. біогр. ст. М. М. Дьомін. Київ : Київський національний університет будівництва та архітектури, 2019. 191 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Яблонський, Дмитро Нилович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Яблонський, Дмитро Нилович (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
