Галицького крайового сейму будинок у Львові
Га́лицького крайо́вого се́йму буди́нок у Льво́ві — пам’ятка архітектури та історії національного значення, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Будівля, що займає майже увесь квартал у західній частині історичного центру міста, стоїть навпроти найстарішого львівського парку, що виник у 16 ст. і називався Єзуїтським (тепер — парк імені І. Франка). Між будівлею і парком пролягає широка еспланада вулиці Університетської з пам’ятником І. Франкові. Квартал з боків обмежено вулицями Листопадового Чину і Січових Стрільців, а з тилу замкнено розташованим навскоси будинком колишнього крайового банку. Будівля є архітектурним акцентом у прилеглому міському середовищі.
Історична довідка
Після проголошення 1867 дуалістичної Австро-Угорської імперії та надання коронному краю Галичині широкої конституційної автономії виникла потреба в репрезентативній будівлі для розміщення місцевого виборного органу — крайового сейму (парламенту). Міжнародний архітектурний конкурс на кращий проєкт оголошено 1877. На нього подано 30 проєктів переважно віденських і берлінських архітекторів. З них премійовано чотири, серед яких був і проєкт О. Вагнера, проте жоден не рекомендовано до реалізації. На основі кращих проєктів конкурсна комісія доручила директорові міського будівельного уряду архітектору Ю. К. Гохбергеру (1840–1905; тепер Польща — тепер Україна) опрацювати остаточний проєкт, який виявився значно дешевшим за усі інші й був реалізований 1877–1881. 1906–1907 за проєктом архітектора А. Каменобродського (1844–1922; тепер Польща — тепер Україна) добудовано бічне рамено з боку вулиці Листопадового Чину й надбудовано четвертий поверх. До 1918 будинок використовували за прямим призначенням. 1923 у ньому розмістили Львівський університет — найстаріший вищий навчальний заклад в Україні, заснований 1661. 1923 зал засідань реконструйовано як університетський актовий зал, 1950 його відбудовано після руйнувань часів Другої світової війни. Тепер це головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка.
Характеристика
Монументальна триповерхова з цокольним поверхом мурована будівля має симетричну загальну композицію. До зверненого в бік парку головного корпусу під прямим кутом прилягають три рамена, два з яких ідуть уздовж прилеглих вулиць, а центральне спрямовано вглиб двору. Вони утворюють два прямокутні в плані внутрішні дворики. Периметральні корпуси мають коридорне розпланування з однобічним розташуванням приміщень.
У центральній частині влаштовано: вестибюль, урочисті парні тримаршові сходи, анфіладу парадних апартаментів на першому поверсі; 230-місний зал засідань і кулуари на другому поверсі. Архітектурне вирішення — у стилі віденського неоренесансу, якому властива урівноваженість і статичність загальної композиції, двоярусна тектоніка фасадів, підкреслена рустуванням (див. Руст) фасадних площин першого поверху, застосування архітектурного ордера й алегоричної (див. Алегорія) скульптури. Тривісна композиція головного фасаду підкреслена центральним і бічними ризалітами, оздобленими на рівні другого і третього поверхів парними колонами й пілястрами великого композитного ордера. Центр із парадним входом підкреслено глибокою колонною лоджією над арковим під’їздом, а кінці бічних рамен — сферичними банями дахів.
Обабіч головного входу — скульптурні групи «Освіта» і «Праця», а над аттиком, що позначає центр фасаду, — скульптурна група з символічними зображеннями «Галичина, Вісла і Дністер» скульптора Т. Ригера (1841–1913; тепер Польща — Італія). У декоративно-скульптурному опорядженні фасадів (постаті Любові, Справедливості, Правди і Віри на центральному аттику, зображення гербів Львова над бічними ризалітами тощо) брали участь скульптори Ф. Мікульський (1852–1886; тепер Польща — тепер Україна) і З. Трембецький (1847 — 1922; тепер Польща). Монументальний живопис у залі засідань (не збережено) виконав художник Г. Родаковський (1823–1894; тепер Україна — тепер Польща).
Значення
Будинок Галицького крайового сейму є найдавнішою збереженою парламентською будівлею в Україні. Має значну історико-меморіальну цінність, оскільки тут працювали видатні громадські діячі, вчені, митці й освітяни.
Література
- Трегубова Т. Будинок Галицького крайового сейму // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 140.
- Асєєв Ю. С., Вечерський В. В., Годованюк О. М. та ін. Історія української архітектури. Київ : Техніка, 2003. С. 324.
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Львів : Центр Європи, 2008. С. 271–273.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Галицького крайового сейму будинок у Львові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галицького крайового сейму будинок у Львові (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
