Конструктивізм (архітектура)
Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — стильовий напрям в архітектурі СРСР 1920-х — 1930-х, пов’язаний з естетизацією техніки й суголосний архітектурі сучасній (функціоналізму, модернізму) в Європі.
Характеристика
Конструктивізм, як і синхронна йому архітектура сучасна, заснований на цілковитій відмові від архітектурної спадщини, історизму, еклектики, декору. Він зосереджений на використанні найпростіших геометричних форм, які б відповідали функціональним вимогам і правдиво відображали новітні будівельні конструкції з залізобетону, сталі й скла. Адепти конструктивізму в СРСР — архітектори А. Буров (1900–1957; тепер Російська Федерація), брати Весніни, М. Гінзбург (1892–1946; тепер Білорусь — Російська Федерація), І. Леонідов (1902–1959), К. Мельников (1890–1974), Г. Орлов (1901–1985 — усі тепер Російська Федерація) тощо стверджували визначальну роль в архітектурі функціональних вимог та технічних можливостей (конструкцій). Вони відстоювали строгість та геометричну чистоту форм. Це призвело до ігнорування національних та регіональних рис архітектурної творчості, але започаткувало створення архітектурних стандартів, нових типів будівель і споруд. Для конструктивізму характерні горизонтальні композиції з використанням рівних стінових площин — залізобетонних або з цементним тинькуванням (див. Тиньк), плоских дахів, горизонтальних стрічкових вікон на всю довжину фасадів з великими площинами засклення, зокрема й вертикального. Лапідарні геометрично найпростіші архітектурні форми були неестетичними внаслідок низької якості будівельних робіт.
Конструктивізм придушено радянською владою з ідеологічних причин у середині 1930-х. Йому на зміну прийшов радянський ретроспективізм.
Конструктивізм в Україні
В Україні у стилістиці конструктивізму працювали до середини 1930-х архітектори П. Альошин, М. Гречина, В. Заболотний, І. Малозьомов (1899–1954; тепер Російська Федерація — Україна), М. Холостенко (1902–1978; тепер Україна), Я. Штейнберг (1896–1982; тепер Україна) тощо. Будівлі й споруди цієї стилістики масово зводили в індустріальних регіонах і центрах України — на Донбасі, Криворіжжі, у містах Дніпрі, Донецьку, Запоріжжі, Макіївці, Харкові. Найвизначніші споруди: Держпром у Харкові, Дніпрогес, клуб «Харчовик» на Контрактовій площі у м. Києві [(1933–1934, архітектор М. Шехонін (1882–1970; тепер Російська Федерація — Аргентина), тепер Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва], клуб будівельників у м. Харкові (1935, архітектори Я. Штейнберг, І. Малозьомов), будинок лікарів у м. Києві (1928–1930, архітектор П. Альошин). Більшість збережених будівель і споруд у стилістиці конструктивізму є пам’ятками архітектури національного й місцевого значення. Значна кількість їх зазнала пошкоджень і руйнувань від обстрілів і бомбардувань міст півдня і сходу України російським військом під час російсько-української війни.
Література
- Ясієвич В. Конструктивізм // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 133.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 401–419.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Конструктивізм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конструктивізм (архітектура) (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
