Бережани
Бережа́ни — місто, адміністративний центр Бережанської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області України.
|
Бережани | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 17,3 |
| Територія (кв.км.) | 5,8 |
| Уродженці | Їжак, Володимир Іванович, Кульчицька, Олена Львівна, Ридз-Смігли, Едвард, Чайковський, Микола Андрійович, Нижанківський, Нестор Остапович, Стасюк, Iгор Васильович, Сенатович, Оксана Павлівна, Скакун, Віталій Володимирович |
Зміст
Географічне положення
Розташовано в долині р. Золотої Липи на заході області.
Відстань до м. Тернополя — 54 км.
Територія — близько 5,8 км2.
Історична довідка
Заселено здавна, зокрема на околицях виявлено залишки стоянок доби пізнього палеоліту. Перша письмова згадка датується 1375.
У 14–18 ст. — під владою Королівства Польського, згодом Речі Посполитої. Від 1530 Бережани мали статус міста.
У період Хмельниччини за підтримки місцевого населення козаки 1648 здобули Бережанський замок.
Після першого поділу Польщі 1772 у складі монархії Габсбургів (див. також Австрія; Австро-Угорщина). Від 1782 — адміністративний центр Бережанського округу, від 1867 — повіту.
У період Першої світової війни в боях за г. Лисоня (1916), що поблизу Бережан, легіон Українських січових стрільців стримав натиск російської армії.
У листопаді 1918 місто увійшло до Західноукраїнської Народної Республіки; було створено Бережанську військову округу.
Упродовж 1919–1939 — під владою Другої Речі Посполитої з коротким перебуванням у складі Галицької Соціалістичної Радянської Республіки в липні — вересні 1920. У цей період Бережани були повітовим центром.
1939 включено до Української Радянської Соціалістичної Республіки. Від 1940 — адміністративний центр Бережанського району.
У роки Другої світової війни окуповано, звільнено 1944.
Постановою Кабінету Міністрів України 2001 Бережани занесено до списку історичних населених місць.
2015 віднесено до категорії міст обласного значення.
1991–2020 — адміністративний центр Бережанського району (тепер ліквідований) Тернопільської області України.
Згідно з адміністративно-територіальною реформою від 2020 входить до Тернопільського району. Того ж року затверджено адміністративним центром Бережанської територіальної громади.
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 17 316 осіб, густота — близько 2 990 осіб/км2.
За статевими групами (2001, перепис): чоловіки (47,2 %), жінки (52,8 %).
Українську мову вважали рідною 98,5 % осіб, російську — 1,4 % тощо.
Населення зменшується, 2001 становило 17,6 тис. осіб.
Клімат
Клімат помірно континентальний, з м’якою зимою та теплим літом.
Середня температура січня — –4 °С, липня — +19 °С.
Середньорічна кількість опадів — 650–700 мм, найбільше в червні — липні.
Господарство
Промисловість
Провідні галузі промисловості — переробна й харчова.
Серед підприємств — Бережанський цегельний завод «Керамік», ТОВ «Кеннер-Україна» (виробництво будівельних виробів із пластмас), ТОВ «Христина» (виробництво гофрованого паперу та картону), ТОВ «Ліс Центр» і ТОВ «Успіх» (обидва — лісопильне та стругальне виробництво), ПП «Флюк» (виробництво хліба та хлібобулочних виробів) тощо.
Сфера послуг
Розвинені торгівля, ресторанне господарство й побутове обслуговування населення.
Наявні відділення банків, пошти.
Працюють готелі.
Транспорт
Є однойменна залізнична станція, пасажирські перевезення не виконуються.
Містом проходять автомобільні дороги міжнародного й територіального значень. Діє автостанція. Налагоджено сполучення між населеними пунктами територіальної громади, з містами Тернополем, Бучачем, Львовом, Івано-Франківськом та іншими.
Найпоширенішим є автотранспорт.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Відомі науково-дослідний та культурно-просвітницький центр Державний історико-культурний заповідник у місті Бережани, метеорологічна станція Тернопільського обласного центру з гідрометеорології.
Серед закладів дошкільної та загальної середньої освіти — 4 ясла-садочки й 5 ліцеїв відповідно.
Працюють Бережанський агротехнічний інститут, фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Наявні інклюзивно-ресурсний центр, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, центр дитячої та юнацької творчості, школа мистецтв, державна художня школа, дитячо-юнацька спортивна школа.
Культура та мистецтво
Є публічна бібліотека імені Т. Шевченка, будинок культури.
Діють краєзнавчий музей (засновано 1980; фонд становить понад 19 тис. об’єктів), міський музей книги (засновано 1984; понад 12 тис. об’єктів), обласний комунальний музей Б. Лепкого (засновано 1995; понад 2 тис. об’єктів), музей сакрального мистецтва та історії церкви (засновано 2007; понад 1,8 тис. об’єктів).
З-поміж традиційних культурно-масових заходів — фестиваль стрілецької, повстанської та сучасної військово-патріотичної пісні «Дзвони Лисоні» (з 2006), фестиваль Бережанського замку (з 2009) тощо.
Архітектура
Відомою пам’яткою архітектури національного значення є Бережанський замок. Серед інших споруд — костел Святих Апостолів Петра й Павла (1620), церква Святого Миколая (1691), комплекс монастиря бернардинців (17–18 ст.), ратуша (1811), церква Святої Трійці (1768, перебудовано 1893–1903) тощо.
До Державного реєстру нерухомої спадщини України також включено такі пам’ятки архітектури місцевого значення: комплекс споруд Вірменської церкви (1764), магістрат, адміністративний будинок (обидва — 19 ст.).
Спорт
Культивують футбол, футзал, веслування на байдарках і каное тощо.
Є стадіон, спортивні зали й майданчики.
Персоналії
У місті народилися співак В. Їжак, художниця О. Кульчицька, військовий та політичний діяч Е. Ридз-Смігли, математик М. Чайковський, композитор Н. Нижанківський, фізик-теоретик І. Стасюк, письменниця О. Сенатович, військовослужбовець і Герой України В. Скакун та інші.
З Бережанами пов’язано життя і діяльність мовознавця О. Огоновського, скульптора Л. Марконі, політичного діяча О. Барвінського, письменника А. Чайковського, оперної та камерної співачки С. Крушельницької, поетів Б. Лепкого й Л. Лепкого, громадського діяча й письменника А. Лотоцького, літературознавця П. Лушпинського, математика М. Зарицького, історика М. Лабуньки тощо.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1973. Т. 20: Тернопільська область. С. 100–109.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 50 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/05/zb_chuselnist%202021.pdf.
- Івченко А. Міста України: 30 років незалежності. Київ : TravelBooks, 2022. С. 123.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бережани // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бережани (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
