Дитинець

Дити́нець — центральна укріплена частина міста 10–13 ст. у Давній Русі, найчастіше — його первинне ядро.

Панорама дитинця
у м. Чернігові від р. Десни
План дитинця у м. Чернігові, виконаний у середині 20 ст.

Історична довідка

Дитинці у північно-східній Русі з 14 ст. стали називати кромом або кремлем (м. Псков, РФ), а в Галичині й на Волині багато з них перетворилися на замки (Верхній замок у Луцьку, Острозький замок). У дитинці були вулиці й площі зі щільною забудовою і соціально строкатим складом населення, знаходилися головний храм міста, резиденція князя або його воєводи, двори бояр, дружинників, духівництва, житла ремісників, іноді — невеликі монастирі (м. Київ). Обов’язковою була наявність джерела чи криниці, запасу води та харчів. Під час воєнних дій населення інших частин міста переховувалося в дитинці і поповнювало його залогу.

Дитинець займав відносно невелику (0,7–10 га) територію, розміщувався на найвищих пагорбах та на мисах біля злиття річок (міста Чернігів, Переяслав). Залежно від рельєфу місцевості мав форму плану: овальну (В’яхань, тепер с. Городище Роменського району Сумської області); підтрикутну (м. Переяслав); рідше підпрямокутну (м. Путивль Сумської області). Оточувався оборонними валами з ровами (їх могло бути до трьох, як у Давньому Галичі, тепер с. Крилос Івано-Франківської області), мав оборонні башти, брами, дерев’яні стіни із заборолами, потайники (приховані підземні ходи до джерел води та за межі міста).

Найбільший дитинець площею 10 га мав Київ — «Місто Володимира». Добре збереглися топографічні залишки дитинців 10 –13 ст. у містах Путивлі (урочище «Городок»), Чернігові (урочище «Вал») та Новгороді-Сіверському Чернігівської області (урочище «Замок»).

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 83.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 147.
  3. Козюба В. К. «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради : в 2 т. Коростень : Тріада С, 2008. Т. 1. С. 237–271.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дитинець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дитинець (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶