Острозький замок

Остро́зький за́мокансамбль пам’яток архітектури та містобудування національного значення, Рівненський район, Рівненська область, Україна.

Острозький замок.
Літографія за малюнком Н.Орди 1870-х
Загальний вигляд (рисунок О. Годованюк):
1 – Богоявленська церква;
2 – Вежа мурована; 3 – Нова (кругла) башта;
4 – надбрамна дзвіниця
Вежа мурована
Вежа мурована.
План першого поверху за О. Годованюк
Вежа мурована.
Готичний портал дворового фасаду
Вежа мурована.
Герб князів Острозьких на дворовому фасаді

Загальні відомості

Замок міститься на південно-східній околиці історичного центру міста, посідаючи вершину Замкової або Судної гори 20 м заввишки над рівнинною долиною р. Вілії (лівий доплив р. Горині басейну р. Дніпра) на лівому її березі. Побудований поблизу впадіння у р. Вілію р. Грабарки на знищеному монголо-татарською навалою 1241 городищі 11–12 ст. Замок нерегулярний у плані: його конфігурація зумовлена рельєфом пагорба. Складався з мурованих і дерев’яних споруд, оточених земляним оборонним валом та ровом, що наповнювався водою з р. Грабарки. У середньовіччі до замку прилягав Окольний замок (не збережено). Від міських укріплень збереглися тільки дві надбрамні башти — Татарська та Луцька (див. Луцька брама в Острозі).

Історична довідка

Час заснування замку не з’ясовано. Історична традиція датує це кінцем 13 ст. Найдавніші муровані укріплення постали у другій половині 14 ст., коли Острогом володів князь Данило Острозький (початок 14 ст. — після 1366, Україна) При ньому зведено мурований замковий донжон, який в історичних джерелах названо «Вежа мурована» або «Дім мурований». Згодом замок розбудовував онук Данила Василь Федорович Острозький, прозваний Красним (початок 15 ст. — 1450, Україна), спорудивши в ньому дерев’яну Богоявленську церкву. 1521 замість неї збудовано мурований храм, прилеглий до оборонного муру. За часів князя К.-В. Острозького у середині 16 ст. зведено Нову (круглу) башту, а всі замкові споруди отримали архітектурні деталі й декор у стилі ренесанс. Після смерті 1620 останнього з князів Острозьких по чоловічій лінії Януша (1554–1620, Україна — Польща), замком володіли Анна-Алоїза Ходкевич з Острозьких (1600–1654, Україна — Польща), князі Заславські, Вишневецькі, Сангушки, Яблоновські. За їхнього володіння замок занепав, проте зберіг основні муровані споруди.

З 1981 замок належать Державному iсторико-культурному заповiднику в Острозi.

Характеристика

Тепер замок складається з мурованих споруд: Вежі мурованої, Нової (круглої) башти, Богоявленської церкви і надбрамної дзвіниці, яка слугує в’їздом на територію. Її збудовано 1905 на місці старої замкової брами за проектом цивільного інженера О. К. Павловського (1861–1923; Україна — Росія).

Вежа мурована стоїть у південно-східній частині замку на крутосхилі. Це квадратний у плані багатоярусний донжон другої половини 14 ст. — перша мурована споруда замку. На зламі 15–16 ст. прибудовано напівкруглу башту, перебудовано південно-східний кут, який укріпили масивним контрфорсом. Протягом другої половини 16 ст. перероблено бійниці й частково склепіння в окремих приміщеннях. Наприкінці 16 ст. споруда отримала ренесансний декор. Нові контрфорси прибудовували, запобігаючи руйнуванню донжона, протягом 16–17 ст. 1797 стародавній третій ярус споруди зруйнувався, його залишки розібрали і на початку 19 ст. збудували наново. У 19 ст. споруда зазнала перебудов. Упродовж 1913–1915 архітектор В. Леонтович під керівництвом академіка архітектури П. П. Покришкіна (1870–1922; Росія) реставрував (див. Реставрація) споруду, пристосувавши її для культурно-освітніх установ (історичного музею, бібліотеки, залу для народного читання). У радянську добу тут містився краєзнавчий музей, тепер — музейна експозиція заповідника. Споруда мурована з каменю-пісковика й цегли з товщиною стін 2,0–2,6 м. Вона чотиригранна, на південному фасаді асиметрично розміщено великий напівкруглий виступ. З півдня, заходу і сходу укріплена контрфорсами. Через різкий ухил рельєфу місцевості з зовнішнього боку має три наземні яруси, а з боку замкового двору — два. На дворовому фасаді зберігся готичний (див. Готика) перспективний портал, над яким — різьблений з каменю герб князів Острозьких. У підвалі збереглася стародавня криниця. Головний зал підвалу перекритий хрестовим склепінням, інші приміщення — циліндричними. Основний ярус розташований на рівні замкового двору і має два входи. Головний зал перекритий циліндричним склепінням з розпалубками. Він має п’ять бійниць. У внутрішній стіні є готичний портал стрілчастої форми. В одній з кімнат горішнього ярусу зберігся ренесансний білокам’яний портал 16 ст.

Нова (кругла) башта стоїть у південно-західному куті замкового двору. Це мурована з каменя і цегли циліндрична бастея, призначена для артилерії. З боку двору має трапецієвидний виріз для зручності завезення гармат. Триярусна, з високим глухим цокольним ярусом, що має стіну завтовшки 3,6 м з боку рову. Цоколь укріплено трьома контрфорсами. Горішні яруси мають артилерійські бійниці. Завершує башту характерна ренесансна «корона» — пояс машикулів на фігурних кам’яних кронштейнах, що несе глуху аркаду та фігурні зубці.

Богоявленська церква поставлена у північній частині Замкової гори, над давнім оборонним ровом. Північна стіна є залишком оборонного муру замку, до якого прибудований храм. На кам’яних облямуваннях чотирьох бійниць північного оборонного муру є різьблені написи, що вказують на 1521 як дату будівництва храму. Богоявленська церква була зразком при спорудженні Троїцького собору Троїцького монастиря у Межирічах. 1636 тодішня власниця Острога А.-А. Ходкевич закрила православну церкву й до кінця 19 ст. вона стояла пусткою, поступово руйнуючись. 1887–1891 її відбудували з руїн в архітектурних формах, схожих на первісні, за проектом архітектора В. І. Токарєва (1844–1887; Росія), причому від первісної споруди залишили тільки підмурки і північну стіну. План хрестовокупольного тринавового храму збережено, як і загальну п’ятикупольну композицію, проте вівтарні апсиди подовжено на схід. Північна оборонна стіна храму товстіша за інші (2,8 м). Крім ключовидних бійниць вона має широкий уступ, який у давнину був огороджений і слугував бойовим обходом. Стіна над уступом декорована глухою аркадою. Південний і західний фасади церкви укріплені уступчатими контрфорсами, що надає споруді готичного колориту. У давнину декоративне оздоблення церкви мало виразний готичний характер, виявлений у кам’яних різьблених наличниках вікон і порталах, стрілчастих формах підпружних арок, вікон і дверей.

Галерея

Значення

Усі три замкові споруди унікальні для України. Вежа мурована є найстародавнішим збереженим витвором оборонної архітектури середньовічної Волині. Нова (кругла) башта представляє ренесансний етап розвитку української фортифікації. Богоявленська церква — неповторний приклад поєднання в одній споруді характерних рис сакральної та оборонної архітектури, а також втілення перших спроб науково обґрунтованої реконструкції поруйнованих пам’яток у 19 ст.

Цитати


Князь К.-В. Острозький про моральний авторитет правителя як основу суспільного ладу:
«Достойними достойная созидатися, і чесними чесная совершитися обиче, і через годних людей годниє речі бувають справовані.»

Князь К.-В. Острозький про свою війському міць у протистоянні з поляками:
«Його королівська милість не захоче допустити нападу на нас. Тому що в нас самих може явитися двадцять тисяч озброєних людей. А панове католики можуть взяти верх над нами хіба що числом кухарок, котрих ксьондзи тримають у себе замість жінок.»

 (Цит. за: Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 85-86.)


Література

  1. Годованюк О. «Вежа мурована» в Острозькому замку // Українське мистецтво. 1969. Вип. 3. С. 164–172.
  2. Годованюк О. Пам’ятки будівельної діяльності князів Острозьких у м. Острозі // Острозька давнина. Вип. 1. Львів, 1995. С. 40–58.
  3. Годованюк О. Замок князів Острозьких // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 208–209.
  4. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ : Техніка. 2002. С. 50–59.
  5. Годованюк О. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ-ХVІ ст. // Архітектурна спадщина Волині: Збірник наукових праць. Рівне : ПП ДМ, 2008. С. 9–22.
  6. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 432–441.
  7. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 84–88.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Острозький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Острозький замок (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶